Ніна Южаніна: 70% економіки, які зараз у тіні, це наш малий та середній бізнес

Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики потрапляє під приціл телекамер рідко, але якщо це стається – надовго.

Якщо в 2015-му році це був «ліберальний» варіант податкової реформи, в 2016-му аналітики обговорювали її ініціативу щодо податкової амністії, в який побачили можливість для чиновників легалізувати майно, нажите корупційним шляхом.

В своєму кабінеті в одному кварталі від Верховної Ради Южаніна зустрічає журналістів та гостей фактично під непарадним портретом президента Петра Порошенка, з яким вона знайома з 2000-х років. Майже усі згадки про гаранта з фінальній версії інтерв’ю вона прибрала, а ось до членів уряду має низку претензій.

Кадровий голод

– Уряд на чолі з Володимиром Гройсманом приємно здивував, подав бюджет наступного року не «під ялинку», як зазвичай. Як оцінюєте цей бюджет і наскільки він реалістичний?

– Фінальну версію ще не дочитала, але вже зрозуміло, що дохідна частина бюджету виглядає надто оптимістично. Я зараз спілкуюся з макроекономістами та фахівцями, які причетні до бюджетного процесу, аби зрозуміти: чи то я помиляюся, чи то в країні щось таке відбулося, від чого наступного року справді можна очікувати зростання доходів по всіх статтях.
Для росту ВВП у 3%, які прогнозуються, не може бути зростання доходів на запланований рівень: податок на прибуток – зростання на 18,9%, ПДВ – 21%, а податок на доходи фізичних осіб – 14,2%. Це все порівняно з 2016 роком. Державна фіскальна служба вже неодноразово зверталася до Міністерства фінансів щодо неможливості виконання плану за окремими статтями.

– Одразу після призначення Гройсман сказав депутатам: «Я покажу вам, що таке керувати державою». Може саме тому і запропонував такий оптимістичний бюджет?

– Якщо ви пропонуєте такий оптимістичний бюджет – необхідно починати зі справжньої податкової реформи. За умови єдності і розуміння процесів, яке є у Володимира Гройсмана, ми могли б цю реформу реалізувати.
Значна частина надходжень справді може зрости лише за умови впровадження правильного адміністрування. Подивіться на надходження з акцизних товарів – заплановане зростання на 42%, ПДВ з ввезених в Україну товарів – теж величезна цифра. Тоді справді є сенс думати про те, що в результаті реформи митниці більшість доходів буде іти в бюджет, аніж наліво. Для цього треба, щоб реформою митниці займалися люди, які добре знають митницю, володіють глибокими знаннями Митного кодексу…

70% економіки в тіні

– Рік тому ви пропонували «ліберальний» варіант податкової реформи. Якщо тоді вам доводилося давати по десять інтерв’ю на день, відбиватися від звинувачень в популізмі навіть від колег по коаліції, то цього року, попри активну фазу прийняття бюджету, цих обговорень вже немає. Якщо не вдалося тоді, тепер вже не очікувати?

– Наш Комітет працював з усіма можливими експертами, але проти нас постали здебільшого Американська торгівельна та Європейська бізнес-асоціації. Чому? Бо це великий бізнес, який зрозумів, що наші пропозиції щодо радикального зменшення податків створять їм конкуренцію у малому та середньому бізнесі.
Завдання, яке я ставлю перед собою, і думаю, що це незабаром зрозуміють всі: майбутнє України полягає в розвитку вітчизняного середнього бізнесу. Всі 70% економіки, які знаходяться зараз в тіні, – це наш малий та середній бізнес.

Наведу один приклад. Болгарія три роки тому провела реформу, в межах якої встановила на рівні 10% податок з корпорацій, тобто податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб і збільшила ВВП втрічі. При цьому дохідна частина бюджету зростає повільніше за ВВП і тільки через 3 роки вони повернулися до абсолютної цифри збору податків, яка була до початку реформи. А нам кажуть: «не варто використовувати їх досвід». Та послухайте, вони не тільки вже компенсували випадіння грошей, а і збільшили ВВП втричі!

Ніяка реформа не може дати результат в рік початку чи наступний. В податковій сфері взагалі перші 2-3 роки після змін нічого змінювати не можна.

– За рахунок чого жити державі ці умовні три роки?

– За рахунок того, що є. Болгарія також мала підтримку донорів, просто в якийсь час вони наполягли, що у них немає іншого шляху втримати економіку, і тепер вони цим шляхом рухаються.
Зараз в України – переломний момент. Чи зможе Володимир Борисович довести МВФ, що підняття зарплати до 3200 гривень – правильний та необхідний крок, який витримає економіка України, а знецінення гривні не станеться? Насправді ці 3200 грн всі працюючі люди мають давно. Ще в травні я звернула увагу, що тоді середня зарплата по країні складала 4,5 тис грн.

– Виходить, що підвищення мінімальної зарплатні – просто визнання існуючого факту? Чому тоді не підняти до 5 чи 6 тисяч грн, як це пропонують деякі ваші колеги по парламенту?

– Є дуже чіткі правила та макроекономічні розрахунки, які дозволяють змоделювати, як підвищення мінімальних заробітних плат вплине на інфляцію. Я перелічила вам рівень зарплат у комерційному секторі, а в бюджетному є зарплати менші за 3200 грн. Якщо їх підняти – це розширить базу оподаткування.

Представники МВФ вважають, що 3200 грн – це забагато і прийнятною є зарплата в 2500 грн. Для мене ця інформація стала несподіванкою, тому я ще не встигла достеменно дослідити, як це підняття вплине на нашу економіку.

Перший рік нам вдалося уникнути втручання в податкові ставки, відповідно тепер вносити можна лише технічні правки, які поліпшують роботу для бізнесу, та зміни в адмініструванні податків. На сьогодні ми цей принцип починаємо порушувати, оскільки в законопроект до підняття зарплат додали зміну акцизів.

Непід’ємні 40 копійок

– Взамін вашого варіанту податкової реформи, парламент проголосував за компромісний варіант часткового зменшення податкового навантаження, яке мало вивести з тіні бізнес. Наскільки здійснилися ці плани?

– Здійснилися. Коли почали приймати бюджет і навколо нього почалися коливання щодо податкового навантаження, уряд став шукати можливість звільнити бодай щось. Якщо ви очікуєте справжнього виходу з тіні бізнесу, необхідна комплексна податкова реформа, на чому я і наполягала. Без цього ін’єкції в окремі галузі – це ін’єкції в протез. Вдвічі зменшили ставку по ЄСВ, але податкове навантаження на зарплати залишилося на рівні 41,5%, що непосильно для малого та середнього бізнесу.

Ніхто не може з кожної гривні зарплати 40 копійок віддавати державі. Нам усі світові економісти казали, що податкове навантаження на зарплати не може бути вище за 25%. Така ставка спонукала б до виходу з тіні не те що більшості, а переважної більшості.

Але навіть внесені зміни спрацювали. Прогноз по зменшенню надходжень до Пенсійного фонду був у межах 80 млрд до дефіциту в 60 млрд, які вже були. Тобто, загальний дефіцит в цьому році мав бути 140 млрд грн, зараз цей дефіцит – трохи більше 80 млрд, що набагато краще, ніж ми планували.
Найважливіше, що в 2017 році зменшення ЄСВ дасть ще більший результат, ніж в цьому. Тому про зміну ставок внеску найближчий рік-два не варто взагалі говорити і про цю тему треба забути.
Так, податкову реформу потрібно було запускати разом із реформою освіти, медицини, соціальної політики, митниці.

Ілля Лукаш