Олександр Юрковський: цю війну виграють військові та волонтери

До війни харків'янин Олександр Юрковський самостійно впанував живопис та став затребуваним художником не лише в Україні, а й за кордоном. Зараз для нього головним у житті стало волонтерство. Разом із друзями він створив благодійну організацію «Art Help», яка допомагає українським військовим та звичайним громадянам, які потрапили у важку ситуацію, а ще, навіть у ці складні часи, не залишає без піклування тварин.

— Олександре, як для вас почалося повномасштабне вторгнення?

— Як і для всіх - це було страшно. Моя квартира у Харкові на Салтівці, тож війна буквально увірвалася у мій будинок. Це моторошне почуття, коли ти нічого не можеш зробити, у тебе немає зброї, ти не вмієш стріляти. Я шкодую, що до війни не освоїв бодай, як користуватися автоматом.

Перші дні ми ховалися вдома, але потім поряд з нами прилетіли ракети з «Градів». Нам пощастило, що ми якраз у цей момент були у дворі і нас не зачепило.

Після цього 5 березня ми з дружиною вирішили виїхати з Харкова та переїхали до Полтави.

– А як ви почали займатися волонтерством?

- Спочатку я просто зі своїх заощаджень відсилав донати. Перед війною я продав кілька картин, але гроші за них не встигли прийти і ось із цих грошей я почав донатити на ЗСУ, скидати до різних благодійних фондів. А потім мене попросили допомогти знайомі із Харкова. Вони мають притулок для тварин і ми з дружиною почали закуповувати для них корм і відсилати їм поштою.

Далі спрацював ефект сарафанного радіо. До нас почали звертатися люди із проханнями про допомогу. Спочатку, найчастіше, це стосувалося допомоги тваринам. А потім у Полтаві я випадково зустрів свого харківського друга Андрія Ніколаєнка, і разом ми вирішили створити систему допомоги.

- Тобто ви розшили кількість допомоги та її спектр?

- Так, ми почали допомагати військовим. Спочатку це був спецпідрозділ «Кракен». Спочатку я їм просто відправляв як донати свої гроші, а потім ми з ними списалися і стали допомагати безпосередньо. У мене досить багато знайомих у соцмережах, зокрема й в інших країнах світу, і я почав кидати їм заклик на збір. Ми купували те, що було потрібно нашим військовим, і привозили їм раз на тиждень. Там були і продукти, і тактичні аптечки, квадрокоптери тощо.

Пізніше до нас звернулися хлопці з Нацгвардії, які воювали під Балаклією — допомагали їм із коліматорними прицілами. Допомагали добровольчому батальйону «Хартія», різним бригадам ЗСУ: 92-й ОМБР (харківський напрямок), 110-й ОМБР (Донецький напрямок), 66-й ОМБР (Донецький напрямок), Силам спеціальних операцій (Запорізький напрямок), Російському Добровольчому корпусу (Запорізький напрямок). Наразі проводимо збір для підрозділу Нацгвардії, який воює на Луганському напрямку.

Іноді допомагаємо просто окремим хлопцям, які йдуть воювати добровольцями – купуємо потрібне обладнання та одяг.

Дуже швидко про нас дізналися. Відчуття таке, що мій номер телефону має половина Харкова. Тож, крім допомоги військовим, ми почали допомагати літнім людям, які залишилися в місті — розвозили їм продуктові пакети.

- Я так розумію, що переважно ви допомагаєте харків'янам?

- Не зовсім так. З одного боку, ми організували в Харкові волонтерський хаб, який базується в «Майстерні Карамелі» Андрія Ніколаєнка на вулиці Пушкінська. Про це місце вже багато хто знає і привозить туди і продукти, ліки, засоби тактичної медицини тощо. Все це ми потім розподіляємо та розвозимо.

Але в цілому ми допомагаємо там, де потрібна допомога, незалежно від географії. Є запит у військових – ми шукаємо гроші, закуповуємо, привозимо. Я так розумію цю війну виграють військові та волонтери.

– А наскільки складно зараз шукати гроші? Чи змінилася ситуація з початку війни?

- На жаль, зараз два графіки — з одного боку побільшало запитів, з іншого — поменшало донатів. Також змінилася і географія тих, хто допомагає. Якщо раніше у нас було 90% надходжень з-за кордону та 10% від українців, то зараз усе навпаки.

Тому зараз наше головне завдання зробити все можливе і неможливе, щоб потік допомоги не зменшувався. Ми не здамося і допомагатимемо до дня нашої перемоги, а швидше за все навіть довше. Доки буде потрібна наша допомога.

Сторінки Олександра Юрковського та "Art Help" у соцмережах:

Instagram: https://www.instagram.com/oleksandr.art82/?igshid=NmNmNjAwNzg%3D

Facebook: https://www.facebook.com/alexander.yurkovskiy