Мажоритарна і пропорційна виборчі системи: особливості, різновиди та недоліки
Мажоритарна система старіша, вона існувала майже у всіх країнах до того, як був введений пропорційний принцип.
Мажоритарна виборча система – одна з двох основних виборчих систем в світі, технологія, яка перетворює голоси виборців у владні повноваження, привілеї, права та обов’язки обраних.
Другою основною системою є пропорційна, але найчастіше використовуються різні змішання цих двох систем.
Що цікаво, 100% мажоритарна система була використана при перших парламентських виборах в незалежній Україні, але вже на наступних виборах її доповнили пропорційною системою, і в 1998 році вибори до Верховної Ради проходили за змішаною виборчою системою. У 2006 році мажоритарну систему в Україні зовсім скасували, але вже в 2012 році мажоритарка була повернута.
Мажоритарна система є єдино можливою при виборі глав держав, але на різних етапах виборів вона може мати свої особливості.
Основна відмінність мажоритарної системи від пропорційної полягає в тому, що основою мажоритарки є система персонального представництва у владі. Кандидатом на ту чи іншу виборну посаду є конкретна людина, навіть якщо він є представником якоїсь партії.
При пропорційній системі мандати розподіляються відповідно до того, скільки голосів набрала та або інша політична сила.
Три види мажоритарної системи
Мажоритарний принцип вибору може мати три різновиди: абсолютний, відносний та кваліфікована більшість.
- Абсолютна більшість – це вибір того кандидата, який отримав більше половини голосів виборців.
За таким принципом проводиться перший тур виборів президента в Україні. Якщо жоден кандидат не набрав більше 50%, проводиться другий тур, в якому вибори виграє той кандидат, який отримав більше голосів від числа всіх, хто прийшов на вибори. Єдиний тур, як правило, рідкість, але таке все ж буває.
В Україні з 1991 року жоден президент не був обраний вже в першому турі. Таке трапилося в незалежній Україні лише одного разу – 1 грудня 1991 Леонід Кравчук переміг в президентських виборах, взявши більше 50% голосів виборців майже в усіх регіонах, за винятком трьох областей на Західній Україні, де переміг В’ячеслав Чорновіл. Це був дійсно абсолютний результат. Вибори за технологією абсолютної більшості використовуються і у Франції, Фінляндії, Росії, Польщі, Чехії, Литві.
- Вибори за системою відносної більшості перемогу віддають тому кандидату, який набрав більше голосів, ніж інші, і при цьому неважливо, скільки саме відсотків, не обов’язково більше 50%. Це найпростіша і стара виборча система – проста більшість проти меншості.
Така система використовується в Великобританії, Канаді, Індії, Японії, США та інших країнах як основна або на певних етапах виборів. У Росії на основі мажоритарної системи відносної більшості обирається частина Державної Думи.
В Україні за цим принципом обирається половина депутатів до Верховної Ради. Перевагою мажоритарної системи відносної більшості є її простота, вона також дешевше обходиться, з її допомогою легше визначити переможця. Але іноді, особливо тоді, коли багато кандидатів на одномандатному окрузі, така система обертається тим, що на виборах перемагають не ті, кого підтримує більшість. Відносний вибір в умовах двох варіантів більш об’єктивний.
- Система кваліфікованої більшості передбачає перемогу того кандидата, який набирає заздалегідь встановлений відсоток голосів вище 50% – дві третини або три чверті.
Голосування за мажоритарною системою може застосовуватися як на одномандатних, так і на багатомандатних округах, але найчастіше це все-таки вибори в одномандатних округах. Саме так відбувається це в Україні на виборах до парламенту.
Мажоритарна виборча система – переваги і недоліки
Суперечки про те, яка виборча система краще, ведуться нескінченно. І в залежності від того, кому яка вигідніше в той чи інший момент, робиться вибір на користь однієї чи іншої системи.
А насправді, виборна система повинна бути нейтральною, не створювати ні перешкод, ні переваг жодному суб’єкту виборчого процесу.
Можна лише говорити про те, які плюси і мінуси є в тій чи іншій системі. Мажоритарна система також має як свої переваги, так і недоліки, які при певних обставинах можуть зіграти на руку якомусь кандидату.
Політологи вважають, що мажоритарна система вигідна тим політичним силам, які мають низький рейтинг, а для партій, які підтримує більше 25% електорату, вона несе приховану небезпеку і здатна нівелювати високі рейтинги, так як противники можуть набрати голоси на мажоритарних округах.
Які переваги має мажоритарна система?
Отже, почнемо з плюсів мажоритарної системи.
- Перш за все, основним плюсом мажоритарної виборчої системи є її універсальність і простота. Цю систему можна використовувати в будь-яких випадках, де потрібно визначити підтримку суспільства за того чи іншого кандидата. Вона годиться і при обранні президента, і на виборах парламенту, і будь-якого колегіального органу.
- Теоретично мажоритарна система більше відповідає принципу народовладдя – люди на персональному рівні вибирають тих, кому вони довіряють собою керувати. Але в той же час з цього випливають і мінуси системи.
- Висуваються і змагаються між собою конкретні люди, а не партійні списки. При мажоритарній системі виборець враховує не тільки приналежність кандидата до певної партії, а й вибирає його за особистими якостями, репутації, відповідності моральним принципам. Навіть якщо кандидата підтримує якась політична сила, він обирається не з партії, а сам по собі.
- За мажоритарною системою брати участь у виборах і пройти в законодавчий орган можуть і ті люди, які не мають політичних уподобань, ті, які представляють інтереси неоформлених в партію груп людей, певних громад, дрібних партій, які неспроможні подолати виборчий бар’єр. Виборець може вибрати людину, яка проголошує не партійні, а просто загальнолюдські принципи.
- Дуже важливою перевагою мажоритарної системи є те, що обраний представник безпосередньо відповідає перед своїми виборцями за свою діяльність, а тому краще захищає інтереси виборця і в більшій мірі присвячує себе роботі на той виборчий округ, який представляє в парламенті.
Мінуси мажоритарної виборчої системи
Мажоритарна виборча система не позбавлена недоліків, яких також чимало.
- При мажоритарній системі є ризик відсікання від представництва у владі меншості, навіть якщо реально це дуже велика група людей. Якщо меншість складає, наприклад, 49%, то така маса людей втрачає право впливати на політичні та економічні процеси в країні.
Особливо цей недолік відчутний на президентських виборах, коли розрив між кандидатами дуже невеликий – суспільство розколюється за принципом – «наш президент і не наш президент», як це сталося під час обрання Віктора Ющенка в 2004 році, Віктора Януковича в 2012 році або Дональда Трампа в 2017 році.
- Мажоритарка під час парламентських виборів дає можливість обрання до законодавчого органу різноспрямованих політичних сил, які не схильні домовлятися, погано структуровані, їх важче об’єднати в коаліцію і сформувати з них дієздатну більшість. Вийде, як в байці – «Лебідь рветься в хмари, Рак задкує назад, а Щука тягне в воду».
- Мажоритарний принцип представництва, звичайно ж, послаблює позиції партій в парламенті, здатний послабити навіть ту політичну силу, яка набрала більшість за партійними списками.
- При мажоритарній системі успіх того чи іншого кандидата нерідко залежить від його фінансових можливостей.
На вибір виборців легше впливати, в тому числі за допомогою підкупу, як прямого, так і прихованого. Його можна формувати за допомогою політтехнологій, піару, в тому числі чорного.
- При мажоритарній системі велике значення набуває розмір виборчого округу, що дає можливість для зловживань на цьому грунті. Так званий джерримендеринг – маніпулятивна технологія розподілу виборчих округів з наміром вплинути на співвідношення сил.
Сама по собі мажоритарна система не може бути поганою або хорошою, правильною або неправильною, вона всього лише технологія, яка дозволяє зробити політичний вибір. Але мажоритарна система в Україні стала асоціюватися зі злом – з підкупом виборців, використанням адмінресурсу, вона весь час стає винуватицею різних зловживань, не дарма саме з нею пов’язано явище, яке отримало назву «гречкосіяння».
Але в країнах з розвиненою демократією: Великобританії, Німеччини, Франції таких проблем з мажоритаркою немає, там вона доводить свою ефективність.
В Україні доля мажоритарної системи мінлива, її то відміняють, то знову повертають. Останній замах на мажоритарку зробив Президент Володимир Зеленський. Чи не першим його кроком на високому посту став законопроект, згідно з яким скасовується мажоритарна система виборів і знижується прохідний бар’єр для партій з 5 до 3 відсотків.
При скасуванні мажоритарної системи його партія могла б отримати максимум голосів. Але Верховна Рада не підтримала цю пропозицію, і на парламентських виборах 2019 роки ми знову обираємо і серед депутатів-мажоритарників.