Парламентські вибори в Україні: прогнози, соцопитування і рейтинги

Парламентські вибори в Україні були призначені указом президента України Володимира Зеленського на 21 липня 2019 року з п’ятивідсотковим прохідним бар’єром.

Коли відбудуться вибори?

21 травня Володимир Зеленський підписав указ про розпуск Парламенту і призначення дострокових виборів в Раду на 21 липня.

“Керуючись ч. 2 ст. 77, ч. 6, 7 ст. 83, п. 1 ч. 2 ст. 90 Конституції України та згідно з п. 7, 8 ч. 1 ст. 106 Конституції України постановляю: припинити достроково повноваження Верховної Ради України VIII скликання; призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року”, – сказано в указі.

І вже 23 травня указ Зеленського набув чинності.

Особливості виборів до Верховної Ради

Депутати обираються, як і президент, на 5 років, шляхом невідкритого голосування. Для того, щоб стати депутатом, потрібно:

– бути старше 21 року;

– протягом 5 років проживати на території України;

– не мати непогашеної судимості.

Вибори в Україні пройдуть таким чином

– 225 депутатів будуть обиратися за пропорційною у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій. Виборець може голосувати тільки за одну партію. Чим більше людей за неї проголосує, тим більше кандидатів від партії стануть депутатами в порядку виборчого списку “від першого номеру вниз”.

– 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах. Виборець може проголосувати тільки за одного кандидата в своєму окрузі. У підсумку депутатом стане той, хто збере в окрузі найбільше голосів.

Після перемоги на виборах депутати дають присягу:

“Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюся всіма своїми діями захищати суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників”.

Як балотуються кандидати-самовисуванці?

Такий народний кандидат балотується виключно в одномандатних округах, в той час як кожна партія може висувати своїх кандидатів як в одномандатних, так і в мажоритарних округах. На парламентських виборах існує виборча, парламентська застава. Якщо партія висуває кандидата в загальнодержавному окрузі, то застава становить 1 000 розмірів мінімальних зарплат. Якщо ж висунення відбувається в одномандатному окрузі, це означає, що застава складе 10 мінімальних зарплат.

Це означає, що якщо мінімальна зарплата в Україні – 4173 грн, за одного кандидата у загальнодержавному окрузі потрібно внести заставу 4,173 млн. Заставу зможуть повернути, якщо кандидат здобув перемогу. У разі програшу – всі гроші перераховуються в бюджет. В цілому партія може висунути або виборчий список кандидатів в депутати від партії в загальнодержавному окрузі (але не більше 225 осіб), або по одному кандидату в депутати в кожному одномандатному окрузі.

Особливості виборчого процессу

Позачергові парламентські вибори проводяться в останню неділю після 60 днів з дня опублікування Указу президента “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України”. Водночас виборчий процес виборів депутатів України починається з дня, який слід після дня опублікування указу.

Україна почала свій виборчий процес 24 травня, і це означає, що до 10 червня кандидати в народні депутати можуть висувати свої кандидатури. У самовисуванців часу більше – до 20 червня включно. Реєстрація в ЦВК триватиме з 20 до 25 червня. І вже після реєстрації розпочинається передвиборча агітація.

Кандидати в народні депутати можуть відзначити свою реєстрацію до 8 липня. ЦВК до 10 липня включно зобов’язана прийняти рішення про скасування реєстрації кандидата. Українці, які голосуватимуть не за місцем реєстрації, до 15 липня включно зобов’язані звернутися до Держреєстру виборців для зміни місця голосування.

Передвиборна агітація закінчується за добу до виборів. З 00:00 19 липня починається “день тиші”.

Вибори до Верховної Ради України пройдуть 21 липня з 08:00 до 20:00.

Результати виборів ЦВК має встановити до 5 серпня включно.

Як змінити місце голосування?

З 24 травня українці можуть змінити місце голосування для участі у позачергових парламентських виборах. Виборці можуть використовувати своє право і подати заяву в органи ведення державного реєстру виборців і тимчасово змінити місце голосування. Зробити це можна до 15 липня включно.

Українцям, у яких виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованій території достатньо лише паспорта з відповідною реєстрацією. Іншим же доведеться додати підтверджуючі документи, що виборець дійсно буде в день голосування в тому місці, де хоче проголосувати.

Крім того, як відомо, за пропорційною системою під час голосування виборець отримує два бюлетені – для голосування у загальнодержавному багатомандатному та одномандатному виборчому окрузі. Тому якщо він перебуватиме за межами свого округу-зможе проголосувати тільки в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

Соцопитування і рейтинг партій

Соціологічна група “Рейтинг” 16-21 травня 2019 року провела опитування, і опублікувала рейтинг партій, який показав, що якби парламентські вибори проводилися вже найближчим часом, п’ятивідсотковий бар’єр змогли б подолати лише п’ять політичних партій.

Головним фаворитом електорату є партія “Слуга народу” Володимира Зеленського. Команду президента готові підтримати 43,8 % серед тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями.

За партію “Опозиційна платформа – За життя” готові віддати свої голоси 10,5 %, за “БПП Солідарність” – 8,8 %, “Батьківщина”, яку очолює Юлія Тимошенко – 7,3 %, за партію “Сила і честь” Ігоря Смешка – 5,1 %.

Активно набирає рейтинг і нова партія Святослава Вакарчука “Голос” – 4,6 %. За Радикальну партію Олега Ляшка готові проголосувати 3,3 % опитаних, “Опозиційний блок” – 3,2 %.

Як ми вже писали раніше, найвищі шанси на формування однопартійної більшості в парламенті є у партії чинного президента Володимира Зеленського «Слуга народу». Це може бути перший, верховний випадок в історії незалежної України, коли одна партія буде керувати всім урядовим апаратом.

Щоб це сталося, партія Зеленського повинна отримати не менше 226 місць в парламенті. Змішана виборча система України, при якій половина місць розподілиться згідно з партійними списками, і ще половина-по одномандатним округам, може до цього привести. Партійні списки, якщо популярність партії різко не знизиться, принесуть їй 130 парламентських крісел.

Але навіть якщо одномандатні округи додадуть ще половину місць в парламенті, для прийняття важливих рішень партії доведеться домовлятися ще хоча б з однією політсилою. Нова партія, «Голос», яку створив співак Святослав Вакарчук продовжує активно набирати обертів і відбирати голоси у партії Петра Порошенка «Європейська солідарність».

Українці після президентської кампанії все ще вірять в можливість змін і що Рада поповниться новими особами тому схильні голосувати за такі політсили, як «Голос». Колишньому електорату Порошенко імпонує новизна партійного списку “Голосу”, і багато з них вважають, що партія зможе стати опозицією «Слуги народу».

«Голос» і «Європейська солідарність» активно борються за один електорат, який становить приблизно 25% українських виборців. Серед тих виборців на Заході України і в столиці, які налаштовані проти Зеленського, немає єдності. Тому кандидати від «Слуги народу» можуть розраховувати на перемогу в цих регіонах.

В Західній Україні та Києві традиційно сильна підтримка прозахідних кандидатів. На цих виборах таких політсил в Україні занадто багато, вони забирають голоси один у одного. Якби проєвропейські сили, а саме партія «Голос», «Європейська солідарність», «Самопоміч», «Громадянська позиція» були єдині, то у кандидатів від «Слуги народу» не було б шансів.

Слабкі результати в соцопитуваннях (не більше 2% голосів) показала партія «Опозиційний блок», але вона не збирається здаватися. Лідер партії “Удар” Віталій Кличко заявив, що його партія має намір висувати кандидатів тільки по мажоритарним виборчим округам.

Також Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка та центр «Соціальний моніторинг» провели дослідження.

Бар’єр у 5% подолали такі партії: «Слуга народу» Володимира Зеленського, «Опозиційна платформа — За життя» Юрія Бойка та Вадима Рабиновича, «Европейськая солідарність» Петра Порошенка, «Батьківщина» Юлії Тимошенко і «Голос» Святослава Вакарчука. Похибка становить +/- 1,2—2,2%.

Віталій Кличко зазначив, що його спроби об’єднання зусиль з іншими політичними силами не увінчалися успіхом. Сам Кличко планує продовжити роботу на посаді мера Києва.

Партії «Національний корпус», «Свобода», «Правий сектор» прийняли рішення про участь у позачергових парламентських виборах єдиним націоналістичним блоком з подальшою консолідацією патріотичних об’єднань і організацій.

Величезну роль в цьому об’єднанні зіграв основний спонсор «Свободи» Ігор Кривецький. Єдиним блоком будуть також брати участь у виборах партії «Опозиційний блок», «Партія миру і розвитку», «Наші», “Відродження” і “Довіряй справам”.

Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко закликала партію «Слуга народу» і представників партії Святослава Вакарчука «Голос» домовитися про висунення спільних кандидатів в тих одномандатних округах, де сильні позиції «Європейської солідарності».

Зустріч Юлії Тимошенко і Володимира Зеленського була організована 12 червня з ініціативи Тимошенко. До речі, за результатами соцопитувань, «Опозиційна платформа – За життя» набирає майже 11% голосів, а «Оппоблок» робить ставку на мерів великих міст у своєму списку.

У таких великих містах, як Одеса, Харків, Маріуполь, Запоріжжя та Павлоград, проживають 11% населення України. Мери цих міст можуть забезпечити “Опоблоку ” потужну підтримку на виборах. Парламентські вибори для цих мерів стануть своєрідним тестуванням напередодні їх переобрання восени 2020 року.

Вартість виборів до Верховної Ради в Україні

Офіційно в бюджеті на цей рік закладено 1 млрд 949 млн 620 тис. грн. на чергові парламентські вибори-2019. Тепер Кабмін своїм розпорядженням повинен виділити ці гроші на позачерговий важливий вибір українців.

Існують певні ризики, попереджає політичний консультант Микола Спірідонов:

“Зараз, на 2019-ий, гроші на парламентські вибори є, але уряд може спробувати зманеврувати. Наприклад, скажуть, що кошти були передбачені на жовтень і не були передбачені на липень. І тому у нас проблеми з фінансуванням”.