Політолог розповів про різні напрямки українського націоналізму у часи Другої світової війни

Для України тема націоналізму – це завжди епатаж, що часто виливається в чутки та фейки у ЗМІ РФ. Та питання націоналізму для українців досі не дуже зрозуміле, а тому у своєму блозі політолог Руслан Бортник прокоментував аспекти, у яких цей рух розвивається в Україні

Експерт торкається питання націоналізму в часи існування ОУН та УПА і зазначає, що це були доволі різні люди. Так, одні були перейняті ідеями української незалежності та майбутнього, вони не йшли на співпрацю з нацистами і отримали амністію від більшовиків пізніше.

За його словами, були й такі, що допускали відповідну співпрацю, йшли на службу до нацистських частин, розраховуючи на встановлення Нового порядку. А тому вони навіть сприяли утискам поляків та євреїв на західноукраїнських землях, а це був геноцид. Натомість нацисти тут не затрималися, довелося шукати порятунку в націоналізмі. «Ці люди не можуть бути нашими героями», - каже політолог про останніх.

Бортник зазначає, що на Західній Україні більша частина членів правого підпільного руху, приблизно 60%, отримала амністію по закінченню воєнних дій. «Більшість це дійсно були абсолютно нормальні люди, які стали жертвами глобальних політичних процесів часів Другої світової війни», - підкреслює він. А відтак експерт робить висновок, що пишатися українцям є ким, але тільки не тими людьми, що співпрацювали з нацистами.

Водночас він звертає увагу на самі плани німців щодо України: не незалежна держава, не народ, а земля як скарбниця ресурсів та територія для розселення самих німців. «Про це ми повинні пам'ятати, якщо ми не хочемо, щоб історія минулого стала для нас історією майбутнього», - підкреслює ведучий. Інакше, на думку Бортника, світове співтовариство не зможе дивитися на Україну не як на вигнанця та державу, що генерує неприйнятні для сучасного світу ідеї.

Нагадуємо, Бортник розповів про значення для України маршу на честь дивізії СС «Галичина» в Києві.

Раніше Politeka повідомляла про те, як уряду вдалося звільнити Коболєва з посади глави Нафтогазу.