Квоти і нюанси
У зв’язку з інтенсивним зростанням масштабів імміграції з України уряд Литви вирішив встановити квоти для іноземних працівників на деякі професії. З причинами ми швидко визначимося в наступному абзаці, там все просто, а я прошу уважно запам’ятати формулювання «деякі професії». Тому що, по-перше, справа не тільки і не стільки в професіях. А по-друге, цей фактор спрацює в найближчій перспективі не тільки в Литві, а у всіх розвинених країнах. І навіть в країнах, що розвиваються. Загалом, давайте по порядку.
Отже, Литва встановить квоти для трудових мігрантів з України і не тільки з України.
Тут немає якогось негативного підтексту, тут працює специфіка ринку праці в цій країні. Два фактори спрацювали на це рішення. Перший – громадяни Литви самі активно їхали заробляти до Великобританії, так склалося з професійною спеціалізацією. У Литві свого часу закривалися суднобудівні верфі, а в Великобританії фахівці такого профілю були потрібні. А оскільки Королівство виходить з ЄС, так просто на роботу там вже не влаштуєшся.
Друге – незважаючи на те, що за робочими візами легально в Литві працювали 34,5 тисячі іноземців (з них 20 тисяч – українці), сама країна невелика. І ємність ринку праці там навіть 34,5 тисячі відчуває в повній мірі. Доводиться вживати заходів. В першу чергу захищаючи інтереси своїх громадян. Все логічно – роботу зробить і податки заплатить однаково громадянин Литви і приїжджий. Але безробітний приїжджий ніяк не напружує бюджет, а своєму безробітному доведеться платити допомогу. Нічого особистого, просто математика.
Переходимо до суті. Квоти торкнуться «деяких спеціальностей». В першу чергу будівельників і водіїв.
І, як підкреслюють в уряді, взагалі не торкнуться висококваліфікованих фахівців.
Так що все дуже просто і справедливо. Хочеш мати гарну роботу і не побоюватися звільнення? Добре вчися. У школі, в інституті, та й потім, вже працюючи, варто підвищувати свою кваліфікацію. Технології не стоять на місці, а чим далі, тим жорсткішою буде конкуренція на ринку праці. Машини витісняють людей, тут нічого не поробиш.
Вишенька на торті – резонне і непопулярне питання. Виходить, що для успішної кар’єри або просто гарного працевлаштування в Литві, Польщі, Румунії та де завгодно українець повинен стати хорошим і кваліфікованим фахівцем. Тобто довго вчитися в нормальному ВУЗі.
Чи не розірвати договірВиходить, що працюючі сьогодні в Україні майбутні пенсіонери повинні зараз заплатити податки, щоб хтось міг безкоштовно отримати гарну освіту і виїхати до Литви працювати. Платити там податки, внески до Пенсійного фонду і так далі.
Так навіщо сьогоднішні українські робітники повинні оплачувати це навчання, якщо в перспективі вони ризикують нічого від цього не отримати?
Чому не найбагатші люди в не найбагатшій країні повинні платити за підготовку кадрів для багатших країн? У чому тут логіка? У чому інтерес інвестора? Чи не краще працюючим витратити цей шматочок податків на інвестиції в свою старість? Зрозуміло, що якщо в найближчій перспективі в Україні буде багато цікавих робочих місць для людей з високою кваліфікацією і конкурентною заробітною платою це питання не так вже й важливе. А якщо ні?
Кирило Сазонов, політолог