Душа стискається від темряви, від болю, горя та туги
Забрали все і землю і свободу
тепер забрати хочуть вже і честь.
Л. Костенко.
Світлі дні в країні закінчуються, настає сутінки країна наблизилася до нічної темряви. Нова «нічна епоха» розповідає нам про ті події та явища, яких не знає світлий день. Війна, кров, смерть хаос, безодня, корупція, злодійство розкриваються лише вночі. Так у жахливих заворушеннях, провалах пройшов 2025 рік.
Що б не відбувалося в країні, містах і селах, життя на Банковій зеленій владі йде своєю чергою.
Влада, не дивлячись на війну, живе безумно згубних бажань. А народ все більше зустрічає віру та надію на мир та свободу.
Чому ж переговорники так довго не ухвалюють конкретних рішень про припинення війни. Складні переговори, ризики, йдуть котрий рік і все безрезультатно. У цій ситуації краще поганий світ, ніж довга та справедлива війна. Не буває війни такою, яку б світ не виліковував.
Але повернемось на хвилину до депутатів зеленої команди. Багато хто з них безособовий, навіть безбожний, кажучи мовою геометрії, вони в одному вимірі завжди хочуть залишитися сухими у воді і задихаються в повітрі.
Український народ на виборах дав вам ключ влади, але ви так і не довідалися, як ним правильно користуватися.
Від вашої турботи про людей у країні стає ще більше болю, горя, бідних та нещасних. Вчинки високопосадовців президента втрачають ясність розуму, ми бачимо в цих чиновниках безодню ганебних законів, рішень, тарифів тощо.
Що напрошується з усіх цих обставин? Простий та сумний висновок. Влада обдурила український народ із гумористичним сарказмом, який переслідує свої вузькоегоїстичні інтереси.
Страждання загострюють свідомості думки про необхідність змін, кадрового оновлення країни.
Потрібне нове світло, нові люди, тільки цим людям посильне завдання усунення зла.
А війна закінчиться дипломатичним розумом. Настане світ – загине зло, ми врятовані лише вірою.
Що жде тебе , народе?
Куди тобі брести?
Ліна Костенко
Журналіст Павло Іллюша