Громадянство Саакашвілі – лакмусовий папірець для української політики

Вони тримають нас за ідіотів і вчиняють з нами відповідно. Позавчора розправилися з Шустером, вчора укокошили Саакашвілі, сьогодні знову посадять Юлю, а завтра вийдуть до народу голяка, потрясаючи своєю гідністю, і насцуть нам прямо в очі. Ну а що такого, якщо їм тепер все можна?!.. Як говорив Янукович, «хочу – підписую Асоціацію, хочу – не підписую; я – цар».

Тепер стало очевидно, хто є хто. Незалежно від особистого ставлення до Саакашвілі, злісне відбирання у нього громадянства стало лакмусовим папірцем української політики. Відразу видно, хто ступив в це лайно, підтримавши чергового божевільного президента, а в кого ще залишилися, хоч трохи, здоровий глузд і елементарний інстинкт самозбереження. Тому що цей режим вже точно йде на дно, і той, хто вирішив залишитися на позолоченому «Титаніку» – тепер політичний труп. У прямому чи переносному сенсі – це вже нам вирішувати.

Але це буде завтра. А сьогодні Захід заплющує очі на витівки Порошенко, який хоч і сучий син, але свій сучий син. Петро Олексійович вміло грає на підвищення, використовуючи війну, кремлівську загрозу як спосіб шантажу, вимагання грошей на заході і гарантій збереження свого режиму. У цьому йому рефлекторно або усвідомлено підіграє Володимир Володимирович, якого цілком влаштовує такий Порошенко, тому що чим в Україні гірше – тим йому краще.

Завтра цей геополітичний цирк раптом закінчиться. Ось побачите. Тому що цар – несправжній, і Аннушка вже розлила своє масло. А значить, комусь неодмінно відріжуть голову. І тепер це буде не Гонгадзе.

Юрій Касьянов, волонтер