Сніданок у Тіффані
Примусь нашого міністра «богу маркетингу» молитися, він і лоба розіб’є. Чергову суперініціатіву «Кабінету реформаторів», звичайно, можна було б банально пропустити, не помітити. Занадто дрібно і нерозумно. Але ж насправді це і показує нашу нинішню «глибоку злиденність духу». Суперреформаторське Prozzoro (з бюджетною крадіжкою як?) запропонувало бажаючим купити благодійні лоти – «сніданок із заступником міністра Дєєвою або театр із заступником міністра Бойка». Можна падати нескінченно – така наша нинішня реальність.
«Австрійське» зникнення ГонтаревоїЗанадто витончений для нас Капоте якось пророче описав це дійство: «вона розповідала і про своє, але ухильно, без імен, без назв, і враження від її оповідань виходило неясне, хоча вона зі хтивістю описувала літо, купання, різдвяну ялинку, гарненьких кузин, вечірки – словом»…
Концепція «сніданку з Маском», «обіду з Бренсоном» або «вечері з Хокінгом» – блискуча. Навіть з Трампом (до його президентства) – круто. Оскільки, це все люди, які досягли проривних висот. І суть навіть не в самому діалозі, але в можливості відчути силу духу, людський геній. Доторкнутися до позитивної пасіонарності. Але якщо ви хочете опошлили навіть геніальні ідеї, зверніться до українських урядових креаторів. Що таке «театр з ноунейм Бойко» або «сніданок з безликою Дєєвою»? Хто це? Люди без бекграунду. Сірі клерки. Повна протилежність творцям. Ті, хто живуть за чужий рахунок. Найняті менеджери без виразних функцій і успіхів. Головне в них – відсутність особистої історії успіху. Дівчата «хі-хі». Дивовижна картинка наших днів: група ледарів попила чайку, посміялася і розрядилася «суперкреативом» – а давай?
Хлопці, а ви взагалі розумієте різницю між Маском і Дєєвою? Розумієте, що взялись за банальний продаж юних дівочих тіл? Про що з Дєєвою розмовляти? Залишу за дужками її схильність до «жлобства 16-річної німфетки». Але невже можна всерйоз обговорювати євроінтеграційні прагнення поліції? З Бойко, не сумніваюся, можна проговорити краси вечірніх заходів на Лазурному і пріоритетні страви в La Montgolfiere Henri Geraci. Ще раз. Розумієте, що таке «історія успіху»? Снідають не з посадою, але тільки з особистістю.
Зрозуміло, заможні чели купують обіди-вечері і з юними дівчатами без історії успіху, але із гарненькими зовнішніми даними. Правда, з іншими цілями. А якщо серйозно, то подібними ідеями хлопці банально принижують державу, перетворюючи її на дешево хихикаючу провінцію. Реально нічим зайнятися? Не можна постійно генерувати ідіотію, пакувати її в ерцаз-обгортки і впарювати. Спочатку це викликає сміх, потім подив, а далі – тільки роздратування. Ідея подібних сніданків – це з’єднання глобальних креаторів і рядових виконавців. Зшивання двох матриць. Але якщо цього не розумієте, тоді краще запустіть ескортне агентство «Грушевського-Банкова». Чесно, прибутково і осмислено.
Михайло Подоляк, політтехнолог