Народ втомився від пустозвонства
Як ми у вічі глянемо нащадкам
Л. Костенко
Що сталося з життям нашим? Хіба так український народ збирався жити?
Хіба люди такого очікували від президента? Хіба ми так очікували отримати цю брехню? Люди чекали від в. Зеленського, що його "Слуги" приймуть такий Закон у парламенті, коли український народ буде усвідомлювати себе - вінцем − центром, метою, а депутати, чиновники, прокурори, судді-будуть по совісті служити своєму народу.
Немов в заціпенінні, поза дійсністю, поза часом і простором безплідно минуло два роки і, що ми побачили. Як сніг у травні, тане число прихильників в. Зеленського. Розцвіла корупція. Влада відгородилася від інших людей особливою думкою, переконанням, яке вони, мабуть, вважають єдино вірним, але яке нікуди не веде, а руйнує, вбиває і знищує, навіть віру в справедливість. Влада влаштовує, щоб у країні переважало бездомне людство. Бездомне людство − це люди, які втратили святині, втрачена віра, надія, Навіть думка тьмяніє і зникає. І не знали, що скоро в тузі граничної поглянемо назад, що надії менше стало, ми посміхатися перестали.
"Квартал-95 " В. Зеленського придумав для українського народу новий сценарій "люб'язне життя".
Ви відчуваєте це? Вам краще стало? Може бути у вас підвищилася зарплата, пенсія, стали дешевими продукти, ліки. Легше платити комунальні тарифи, лікуватися в лікарні, вести бізнес? Дешевше вчитися вашим дітям? Питання множаться − відповідь від влади Ні. І поки вони при владі, джерело брехні, популізму, фальші, відосиків, політичного цинізму продовжуватиметься.
Залишається дивуватися до чого досконалі у наших "Слуг", президента в.Зеленського, механізми психологічного захисту. Ніхто нічого за два роки не усвідомив, "Бенкет під час короновірусу триває":
- триває соціальна несправедливість;
- продовжується ґвалтуватися природа;
- триває корупція;
- триває війна;
- тривають бійки за місця і пости;
- триває заздрість і ненависть,
триває все, що не вимагає праці душі. Як у дні перед потопом, влада в. Зеленського, як темрява шумить в мінорі і чекає, коли країна позбудеться землі, коли збільшать ще вище тарифи, на все, навіть на повітря, згасне економіка, наука, освіта, культура, медицина, піде з ринку малий і середній бізнес, а найголовніше, президент мріє підпорядкувати собі Конституційний суд і бути вище Папи Римського і Конституції. А ми всі сидимо, все гадаємо, що завтра віднімуть, а ми віддамо.
Чому все не так?
Що це? Темрява?
Там, де немає місця думки, знань і досвіду, немає місця справедливості, розсудливості.
Яка влада! Яке торжество!
Було нам важко і було нам зле,
І західно, і східно,
Було безвихідно, Але
Нам не було негідно.
Л. Костенко
Український Журналіст Павло Іллюша