Бондаренко розповів, який вплив та значення мав Левенець в українській політиці

Причини, з яких Росія вирішила піти на перемовини з Україною 2010 року щодо газу та Чорноморського флоту, назвав у програмі Руслана Бізяєва «Культ особистості» Кость Бондаренко, український історик і політолог

Передусім Бондаренко вказує на те, що Росія зовсім не відразу вирішила йти на перемовини, адже ситуація їй, по суті, підходила. Тим не менш, є певні причини та є певні фігури, які відіграли в цьому питанні важливу роль.

«Насправді існувала неформальна лінія контактів», - пояснює він. З російського боку це був Владислав Сурков, а з українського – Юрій Левенець, який був лише політтехнологом та не мав як таких офіційних посад у владних колах.

Політолог стверджує, що вони познайомилися ще під час навчання у школі методологів Щедровицького та зійшлися на тому, що обидва вважають його метод малоефективним. Це був кінець 80-их та початок 90-х років минулого століття. «Вони як два бунтаря поїхали вчитися за кордон», - розповідає Бондаренко далі та додає різні деталі з їхнього побуту в кампусі біля Нью-Йорка.

Сурков і Левенець стали друзями, а це, зазначає історик, відобразилося на їхніх офіційних стосунках: питання відносин держав вони розглядали та вирішували радше у неофіційному форматі. Зокрема, Левенець був наближеним до Януковича, до Льовочкіна, глави адміністрації президента, а Сурков – до Медвєдєва та Путіна.

«Саме ось ця зчіпка Сурков – Левенець вирішила дуже багато питань в неформальному плані», - розповідає Бондаренко, як раніше й говорили люди. Так, завдяки їм відбулися Харківські домовленості, адже президенти України та Росії зуміли піти на перемовини.

Левенця поважали в українських політичних колах. Бондаренко розповідає, що з ним консультувалися свого часу і Тимошенко, і Янукович, коли проводили свої виборчі кампанії 2010 року. «До нього прислухалися, він був людиною, яка була вхожа і в один, і в інший табір», - стверджує історик, намагаючись все ж таки не перебільшити роль Левенця у цих кампанія. Так чи інакше, але він вважає, що політтехнолог мав винятковий розум та талант.

Нагадуємо, Шевченко розповів, як за часів Порошенка вирішували кадрові питання Кабінету Міністрів.

Раніше Politeka повідомляла про те, які цілі переслідує Росія, стягуючи до кордонів з Україною свою армію.