Вибори територіальних громад та битва за місцеві гроші

Два роки тому в Україні оголосили реформу децентралізації. Мешканцям малих населених пунктів запропонували створити об’єднані територіальні громади (ОТГ), які з 2017 року матимуть значно більше повноважень для розпорядження власними коштами.

Власне, новостворені ОТГ розпоряджатимуться 65% податку на доходи фізичних осіб, освітньою та медичною субвенціями, розпоряджатимуться землею на території своїх громад та зможуть отримуватимуть кошти на розвиток громад із Держфонду регіонального розвитку.

11 грудня 2016 р. голосування на перших місцевих виборах відбулося у 41 об’єднаній територіальній громаді 13 областей: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Чернівецької та Чернігівської областей. З них три є міськими, 13 – селищними і 25 – сільськими громадами.

Перші вибори керівництва місцевого самоврядування викликали чималу активність виборців і чинних регіональних еліт. Експертів здивувало, що у більшості районів явка на виборах 11 грудня була не меншою за явку на парламентські вибори 2014 року.

Явка і «перевірені» кандидати

Своєрідний рекорд поставили виборці Волинської, Вінницької та Рівенської областей.

У Рівненській області цього разу на вибори прийшли 61,25% виборців, хоча на вибори до Ради в жовтні 2014 року прийшло 58,8% виборців. У Волинській області різниця в кількості виборців у порівнянні з показниками дворічної давнини взагалі статистична – 0,3% (65% у 2014 році та 64,8% цього разу).

На Вінничині показники парламентських виборів взагалі побили – 58,8% на виборах ОТГ і місцевих рад проти 57,69% виборців на виборах 2014 року.

Найпасивнішими виявилися Чернівецька та Херсонська області, де на вибори прийшли 36% виборців.

Спостерігачі з мережі ОПОРА кажуть, що оскільки вибори фактично не контролювалися і не організовувалися Центрвиборчкомом, активність у кожній громаді піднімали особисто члени виборчих комісій та кандидати.

«У деяких територіальних громадах навіть відбулися дебати між кандидатами, причому їх організували члени виборчих комісій, – каже експерт ОПОРИ Олександр Клюжев. – У деяких громадах більше вплинула активність чинних голів селищних рад, які пішли кандидатами. У невеличких громадах політична реклама у класичному розумінні не працює, тому чинні голови знали, як витягти людей із домівок та нагадати про себе».

Явка на виборах

Попри те, що остаточні результати виборів будуть відомі ближче до середини грудня, аналітикам зрозуміло: українці проголосували здебільшого за чинних голів. Наприклад, у п’яти новостворених громадах у Запоріжжі обрали виключно чинних сільських голів. Причому для перемоги кандидатам було достатньо в середньому 600-800 голосів.

Ще однією відмінністю від виборів загальнонаціонального масштабу стало 70% кандидатів-мажоритарників. Партійні кандидати поділили між собою лише кілька селищних рад у великих об’єднаних громадах, а висуванці від БПП та «Батьківщини» виграли по одному голові ОТГ, та і то серед чинних керівників.

«Більшість кандидатів у сільські та селищні ради не мають політичної ангажованості, – вважає координатор мережі спостереження за виборами ОПОРА Ольга Айвазовська. – Виборці майже всіх кандидатів знають особисто, і їхній кар’єрний шлях рідко асоціюється з політичною силою. Використання партійного ресурсу було малим, переважно адмінресурс застосовували чинні депутати місцевих рад або голів, які активізували виконання своїх обов’язків саме у виборчий час.

Відомі за нинішнім складом Верховної Ради партії теж не надто напружувалися для участі у виборах. Лідером серед партійних висуванців стала «Батьківщина» (2080 кандидатів загалом). Друге та третє місце за кількістю висуванців поділили непарламентські Аграрна партія України (500 кандидатів) та «Наш край» (416). До десятки лідерів за представництвом кандидатів на останніх виборах «Самопоміч» та «Народний фронт» узагалі не потрапили.

 «Родина», «двійники» та непрофесійність

«Результати спостереження виявили низку суттєвих порушень виборчого законодавства під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчих дільницях», – ідеться у проміжному звіті ОПОРИ, яка відрядила для моніторингу виборів понад 70 спостерігачів. 15 актів про порушення закону та сім заяв до правоохоронних органів суттєво не вплинуть на результати виборів, кажуть в організації.

Найпоширенішим порушенням стало голосування або без документів, або за документами близьких родичів. На Миколаївщині (дільниця № 480198 Олександрівська ОТГ) члени комісії дозволяли масово голосувати людям без документів, не звертаючи увагу на застереження спостерігачів.

«Та ми їх 30 років знаємо, що ви від нас хочете?», – так процитував аргументацію членів комісії один з очевидців.

На Чернігівщині спостерігачі «за руку» спіймали членів комісії, які видали виборцю бюлетень його… родича. На Херсонщині на дільницю приїхали люди в камуфляжі, яких туди відрядила один із кандидатів для «забезпечення громадського порядку». На Дніпропетровщині рахувати голоси довелося при світлі ліхтариків (ДВК № 120187, смт Божедарівка).

Головним трендом виборчих кампаній стали протести… щодо створення самих об’єднаних громад. В одному з округів проведення виборів було навіть заборонене судом, але незадовго до 11 грудня це рішення вдалося скасувати. Проте до останнього дня частина тих кандидатів, які перемогли, пройшли до місцевих рад під гаслами перегляду або скасування результатів створення ОТГ.

Куди цікавішим стало проникнення виборчих махінацій, які раніше застосовувалися на загальнонаціональних виборах, на селищний рівень. Найпомітнішим стало висування кандидатів-тезок проти імовірних переможців.

«Ми фіксували, коли на виборах до селищної ради раптом з’являвся якийсь студент, суцільний тезка чинного сільського голови, який ішов на вибори. Як правило, це використовувалося в тих регіонах, де голова мав не стійкі позиції, але сам такий спосіб на рівні місцевих виборів ми зафіксували вперше», – каже Клюжев.

У селищі Томашпіль на Вінниччині серед населення в майже 6000 людей знайшовся повний тезка чинного сільського голови Валерія Немировського. А ось у Немирові з шістьох кандидатів у списку відразу троє були з прізвищем Качур, серед яких і чинний мер Віктор Качур. «Опонували» йому на перегонах брати Борис та Ігор Качури із Дніпра.

Початок чи кінець реформи?

Аналіз недоліків виборчого законодавства та практики проведення виборів – актуальне питання для експертів. Для пересічних громадян куди важливіші результати роботи місцевої влади, яка отримала право на розпорядження значними кошти в порівнянні з 2013 роком: плата за землю, 60% податку від доходів фізичних осіб, капітальні видатки та проектні гроші міжнародних донорів для реалізації інфраструктурних проектів.

Грубо кажучи, більшістю податків від цеху чи автозаправної станції на території громади віднині розпоряджатиметься керівництво громади. За результатами першого року реалізації бюджетної децентралізації, бюджети громад зросли щонайменше в 3-4 рази. Але головне – не скільки зібрати, а як використати.

«Процес децентралізації двома етапами виборів у грудні 2016 року не закінчиться. Більше залежить від того, наскільки ефективно працюватимуть органи місцевого самоврядування після об’єднання громад, – підсумовує Айвазовська. – Якщо така конструкція дозволить громадам наповнити власні бюджети та реалізовувати локальні проекти, об’єднання громад відбудеться швидше. Якщо буде на нинішньому рівні керування, навряд чи кількість громад, які добровільно об’єднуватимуться, суттєво збільшиться».

Ілля Лукаш

Фото: szona.org