Зарплата в 3200 – бідність, щастя чи маніпуляція

Читать на русском
каска

Про благі наміри ощасливити українців «гідним» рівнем життя на Грушевського говорять не вперше. Щоправда, найчастіше такі обіцянки транслювались перед черговими виборами. Тому несподіванкою була не так сама заява про збільшення заробітної плати, як розмір її підняття – 100%.

Гривня без МВФ: куди рушить курс у разі відсутності траншу

Про таку ініціативу повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман після того, як Кабмін схвалив доопрацьований проект бюджету на 2017 рік.

«З 1 січня 2017 року жоден громадянин України не отримуватиме менше ніж 3200 гривень. І це стосується не тільки приватного сектору, а й державного», – пообіцяв глава уряду.

Зокрема, він запевнив, що гроші в бюджеті знайдуться, а українці нарешті отримають те, що заслужили – гідну винагороду.

За його словами, раніше в проект держбюджету передбачалося внести мінімальну зарплату в розмірі 1,6 тисячі гривень, однак уряду вдалося знайти можливості збільшити її удвічі.

При цьому, Кабмін планує відв’язати визначення мінімальної зарплати від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підтримав таку ініціативу і президент України Петро Порошенко, погодившись, що збільшення мінімальної зарплати, – це боротьба із бідністю.

Проте не всі так схвально та однозначно відгукуються про «благородні» справи керманичів держави.

За словами радника президента України, в минулому віце-прем’єра Польщі, Лєшика Бальцеровича, рішення про підвищення мінімальної зарплати було «неприємною несподіванкою». Адже, як наголошує він, ніхто з міжнародних партнерів не знав про таку ідею.

«Ми не мали можливості навіть ознайомитися з калькуляцією, на яку спирається це рішення. – Заявив під час брифінгу 29 жовтня Бальцерович. – Скорочення бідності в майбутньому не може бути гарантованим без збалансованого бюджету, зниження інфляції та поліпшення бізнес-середовища.
Рішення про підняття мінімальної зарплати було прийнято без необхідних підрахунків, аналізів щодо впливу на витрати бюджету, пенсійну систему і тіньову економіку».

Не розділяють позитивних очікувань уряду і низка експертів, які в один голос заявляють, що у зв’язку з підвищення мінімалки державу чекає багатомільярдний дефіцит держбюджету, грошова емісія, збільшення інфляції та девальвації гривні. Крім того, є побоювання, що частка  тіньової економіки тільки збільшиться, зросте безробіття, а також зменшаться розміри субсидій та кількість її отримувачів.

З нещадною критикою погоджуються далеко не всі. В уряді переконані, що серед позитивних наслідків «ноу-хау» Гройсмана буде зростання надходжень до державного і місцевих бюджетів, пенсійного фонду, а також зменшення навантаження на держбюджет щодо виплати житлових субсидій.

Про те, чи справді підвищення мінімальної зарплати матиме нищівні наслідки для вітчизняної економіки, чи є тут очевидні плюси для країни та на яку реальність влада прирікає українців у найближчій перспективі, Politeka з’ясовувала у експертів.

Кабмін у дії: комусь відрізали, комусь – пришили

За словами екс-міністра економіки України Віктора Суслова, підвищення мінімалки – правильний крок, однак непродуманий.

– В Україні – одні з найменших зарплат в Європі. Зрозуміло, що їх варто підвищувати. Але це має бути комплексна робота. Не можна ухвалювати важливі рішення, коли «Закон про держбюджет» уже прорахований і прийнятий в першому читанні. Це доцільно було робити рік тому, в січні, коли понижували ставку єдиного соціального внеску для бізнесу. Тоді було б логічно паралельно підвищувати мінімальну зарплату, оскільки зрозуміле джерело фінансування.

В уряді очікують 38 мільярдів гривень додаткових надходжень за рахунок збільшення податку на доходи громадян та збільшення платежів за єдиним соціальним збором. Але тут виникає питання – а хто ж платитиме? Відповідь – бізнес. Податковий тиск на нього збільшиться. Тут може бути низка негативних наслідків.

По перше, не весь бізнес здатний заплатити додаткові податки. Величезна кількість підприємств в Україні і так ледве животіє. Деякі з них закриються, або ж доведеться звільняти людей. Відповідно – ростиме безробіття.

Може збільшитись тіньова зайнятість. Найманим працівникам не платитимуть 3200 грн. Можливо – 1600, адже багато хто піде на не повний робочий день, або ж просто офіційно не оформлюватимуть.

Так що в кінцевому результаті очікування уряду щодо додаткових надходженнь в бюджет не виправдаються. Тут допустили великий прорахунок.

Інша ситуація з бюджетною сферою. Як не крути, а платити доведеться. Уряд відмовився від використання тарифної сітки. Це означає, що мінімальну зарплату підвищать, але інші оклади не ростимуть. Наприклад, санітарка, яка отримувала 1600 грн, матиме таку ж заплату, що й лікар, оклад якого не зросте. Тобто – 3200 грн. Це соціально несправедливо. Адже стимули до отримання відповідної кваліфікації зменшуватимуться

Уряду варто було б зосередити сили на зростанні економіки. Але вся політика нині зводиться до принципу «обрізаного каштану»: комусь відрізали, комусь – пришили.

План порятунку економіки: заспокоїти політиків, знести курники і зняти земельний мораторій

За попередніми даними, фінансування багатьох бюджетних закладів не буде збільшено. Навчальні заклади, лікарні для виконання поставленого державою мінімуму будуть змушені  звільнити частину своїх працівників. Очікується, що тут українців врятує безвіз. Мовляв, люди зможуть поїхати на заробітки в Європу.

Ціни також зростуть.

Хтось називає цифру достойної середньої зарплати – 10-12 тис. Але такі суми наша економіка не потягне. Єдине, до чого уряду вдається наблизитись, – так це до європейських цін, а от до зарплат поки що не дотягуємо.

Кількість отримувачів субсидій також зменшиться. Хоча загалом  система субсидування недієва. Адже відомо, що ці гроші не доходять до громадян. Все це зроблено в інтересах олігархів. Гроші стікаються до їхньої кишені. Краще б їх витратили на підняття тієї ж мінімальної зарплати та пенсій.

Гривня за такої політики також приречена на падіння. Економіка не росте і навряд чи в найближчі роки побачмо позитивну тенденцію.

Підвищили мінімалку – вибори на порозі

Як стверджує директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко, у суспільства не зовсім хороше уявлення про збільшення мінімальної заробітної плати.

 – У соціальному плані це рішення непродумане, або ж влада в особі прем’єр-міністра Володимира Гройсмана не змогла пояснити, що хотіли «сказати» цією дією.

Ні фінансової, ні організаційної готовності до підвищення мінімалки немає. Зокрема, гроші на виконання цього рішення отримають або від податкового навантаження, або за правилом –  “надрукуй”. При цьому, жоден крок до покращення не приведе. Податкове навантаження лише змусить бізнес ще більше піти в «тінь», а якщо надрукують гривні – по всіх групах населення вдарить інфляція.

Такі дії, як і сума в 3200 грн, мають зовсім не економічний характер. Заяви про збільшення зарплат завжди лунають, коли стає зрозуміло, що в країні назрівають дострокові вибори. Так свого часу робили Валерій Пустовойтенко, Віктор Ющенко та Віктор Янукович, коли очолювали Кабмін.

3200 мінімалки уріже дефіцит Пенсійного фонду

Розмір мінімалки 3200 грн – це спроба хоч трішки прив’язатися до реального мінімального прожиткового мінімуму, – розповів економіст Борис Кушнірук.

– Збільшувати зарплати бюджетникам планують за рахунок приватного сектору. Тобто, якщо раніше приватні особи своїм працівникам офіційно платили  мінімум, а все інше видавали в конвертах, то з 1 січня їм доведеться офіційно платити вдвічі більше. Відповідно, з цієї суми йтиме більше відрахувань до Пенсійного фонду. А враховуючи, що йдеться про мільйони осіб, це доволі суттєве надходження, яке дозволить скороти дефіцит Пенсійного фонду і його не доведеться покривати з держбюджету.

Збільшуючи витрати на зарплати бюджетникам, уряд тим самим урізає дефіцит Пенсійного фонду. Тому подібна модель допустима.

Що стосується субсидій, то постраждають лише ті особи, які отримували зарплату в конвертах, адже тепер вони матимуть меншу компенсацію. Але якщо працівник отримував всього 1600 грн заробітної плати, то тепер матиме більше. Навіть, якщо субсидія зменшиться, такі люди все одно будуть у виграші.

Романія Горбач, Ольга Головка


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще