Путін ліпить новий образ Білорусі: «хунта» замість друга

Періодично стаємо свідками того, як інформаційні війни розгортаються й щодо інших держав. Яскравий приклад – висвітлення війни в Сирії, де Росію у вітчизняному медійному просторі зображено ледь не останньою надією цивілізованого світу. Також ще одним черговий об’єктом у цій гібридній війні стала країна «бацьки» Лукашенка – Білорусь.

24 листопада на першому каналі російського державного телебачення у прямому ефірі показали ток-шоу “Час покаже”, де активно обговорювався “український сценарій” для Білорусі. Аналогічні паралелі між Україною та Білоруссю провів ще один російський телеканал “Зоря”.

Чому російська пропаганда вирішила розпочати антибілоруську кампанію та чи витримає Білорусь натиск кремлівської ідеологічної машини – з’ясовувала Politeka.

«Такі ток-шоу, як “Час покаже” чи програма на ТВ «Зоря», – це лише верхівка айсберга. – Упевнений експерт. – Наприклад, інформаційне агентство Regnum публікує низку відверто шовіністичних матеріалів щодо Білорусі. В одному з останніх, наприклад, йдеться, що білоруси – це ополячені росіяни, а білоруську мову “придумали для поступового перетворення росіян на поляків”.

«Основний меседж цієї та низки інших статей у російських ЗМІ: білоруської мови та нації немає, білоруська державність – прикра історична помилка. Загалом є десятки менш популярних сайтів, які епізодично розміщують подібні матеріали зі збоченим уявленням про історичні та соціальні процеси в Білорусі», – зауважує Елісєєв.

Крім того, політолог переконаний, що є кілька причин такої раптової зацікавленості Білоруссю з боку Москви.

«По-перше, ця риторика чудово вписується в офіційну ідеологему Росії як “блокадної фортеці”. У рамках чимдалі більшої медіаістерії потрібні все нові об’єкти для атак. Мовляв, усі і все проти нас. І не лише Захід. Ба, навіть колишні союзники під питанням. – Розповідає Єлісєєв. – По-друге, це також вказує на невдоволення російського панівного класу недостатньо проросійською, на їхній погляд, позицією Білорусі в зовнішній політиці. Поміж іншого, Росія навсправжки розраховує розмістити в Білорусі свою авіабазу на тлі зростального протистояння із Заходом. Однак Лукашенко відчайдушно цьому противиться».

Російську аудиторію готують до того факту, що РФ може пустити в дію на Мінськ у рази більший політичний тиск, або ж зменшити економічну підтримку. Адже більшість росіян, як і раніше, сприймають Білорусь як найнадійнішого союзника.

«Російські медіа намагаються поширити образ зради, почуття образи у простого росіянина щодо Білорусі, – зауважує Елісєєв. – Мовляв, дивіться, ми їм даємо дешевий газ і нафту, доступ до нашого ринку, а вони на транзит західних санкційних продуктів закривають очі. Також поширюється тезис, нібито у країні ростуть русофобські настрої і що люди повстали проти російської мови. Останнє взагалі сміховинне. Російська мова, як і раніше, домінує в усіх сферах суспільно-політичного життя, а білоруську сама ж білоруська влада за останні 20 років майже геть витіснила зі системи освіти і медіа. Абсолютно безглузді лякалки про нібито чимдалі більше пригнічення російської мови транслюються навіть на серйозних конференціях, наприклад, співробітниками Російського інституту стратегічних досліджень».

За словами політолога, пропагандистська кампанія Росії може бути спрямована і на створення певного розколу всередині білоруського суспільства за принципом – “за рускій мір або проти нього”, що в перспективі можна використовувати по-різному. Щодо чіткої стратегії і кінцевої цілі, то її, очевидно, в організаторів антибілоруської медіакампанії поки що немає. Сьогодні все відбувається в тестовому варіанті, за принципом “діятимемо відповідно до ситуації».

Про те, чи вдасться Росії все-таки реалізувати український сценарій в Білорусі та чи спроможна країна протидіяти агресії, Politeka розповів білоруський державний діяч, перший голова Верховної ради незалежної Білорусі та один із підписантів Біловезької угоди 1991 року Станіслав Шушкевич.

Крім того, у Білорусі сьогодні при владі перебуває антибілоруський диктатор. Він підозрюється в багатьох злочинах. Рано чи пізно постане перед судом.

Лукашенко далекий від розуміння, що таке білоруська культура, мова тощо. Берегтиме лише владу. Віддасть все що завгодно Путіну, аби лишень зберегти себе на верхній полиці цієї влади. Якщо ж доведеться знищувати Білорусь, то захоче там залишитись хоча би намісником. Тому причини для побоювань дуже серйозні. Якщо Росія застосує агресію проти Білорусі, то розчавить її вщент».

Романія Горбач