Скандального олігарха з російським корінням та депутата від «Опозиційного блоку» Вадима Новінського Генпрокуратура вирішила притягнути до відповідальності за давню історію з тиском на керівництво православної церкви Московського патріархату та силове утримання її ієрархів. Юрій Луценко 16 листопада особисто прийшов на регламентний комітет, який розглядає докази та дає дозвіл на розгляд в сесійній залі питання про зняття недоторканності з народних депутатів.
Тригодинна дискусія, яка більше схожа на судове засідання з «адвокатами», «суддями» та «прокурорами», частина з яких була справжніми, а частина грала ці ролі, закінчилася пшиком. Не наважившись ані дозволити зняти недоторканість, ані відмовити в цьому, Комітет відправив Луценка за «додатковими матеріалами та поясненнями». Про цей компроміс вісім депутатів домовлялися годину за закритими дверима.
Сесійний четвер, 17 листопада, почався з того, що фракція «Самопоміч» зранку у повному складі залишила залу і відмовилася голосувати будь за що, допоки питання Новінського не буде вирішено всіма депутатами, а не найменшим Комітетом.
В кулуарах Ради депутати всіх фракцій згадували про три випадки зняття недоторканості зі своїх колег цього скликання. Андрій Клюєв, поки по ньому вирішувалося питання, втік, як і Олександр Онищенко. А ось Ігорю Мосійчуку «пощастило більше», він оскаржив в суді дотримання процесуальних норм і повернувся до роботи в Раді.
У кожній фракцій пропонували свої версії того, хто ж винуватий у відсутності рішення та безкарності Вадима Новінського.
Іван Вінник,нардеп, БПП:
– Регламентний комітет Ради намагається перетягнути на себе функції досудового слідства, суду чи прокурору. Вони мають виключно перевірити, чи дотримані усі передбачені законом процедурні моменти, а не перевіряти чи переконуватися у достатності доказової бази.
Депутати можуть тягнути з цим дозволом тиждень, два, місяць і відповідальності за це не буде. Хоча в Конституції не згадуються всілякі Комітети та їх висновки в контексті зняття недоторканності з народних депутатів. Конституція – це норма прямої дії, і подібні пропозиції генпрокурор може просто виносити до зали.
Якщо ж Новінський потім щось оскаржуватиме, це вже відповідальність суду. Особливо коли мова іде про загально відомого злочинця, який має два паспорти, отримав українське громадянство від Януковича, руйнував корабельну галузь України. Цей перелік можна ще довго продовжувати.
Оксана Сироїд, нардеп, «Самопоміч»:
– Ви пам’ятаєте, як кожна політична сила обіцяла під час виборчої кампанії зняти депутатську недоторканість? Нажаль, зроблено все, щоб це рішення навіть не розглядалося у парламенті, а Регламентний комітет став тим органом, який перешкоджає знімати недоторканість зі злочинців. Ба більше, вони заробляють кошти та привілеї через розгляд таких справ.
Це не може бути рішенням одного комітету, а виключно всього парламенту. Виносьте голосування до зали, і хай кожен показує свою позицію там.
Альона Шкрум, нардеп, «Батьківщина»:
– Генпрокуратура має давати нормальні подання, а не такі, як у випадку з Ігорем Мосійчуком, який сидіть в залі після того, як оскаржив невиконання процедури та неякісне подання. Тут питання не тільки політичне, а фактичне: нам потрібно зняти з Новінского недоторканність так, щоб він потім це рішення не зміг оскаржити в суді.
Ми ж хочемо, щоб суд працював по закону. Якщо прокуратура надає подання на пів сторінки без доказів, то навіть жахливий український суд не захоче брати на себе відповідальність і порушувати всі норми закону. Якщо наш суд не скаже: «Ви не мали права виносити це на голосування до сесійної зали, і воно не може бути дійсним», то потім скаже європейський. Як юрист я вам кажу: якщо не буде достатньо підстав – саме так і буде.
Як би дивно це не звучало, в прокуратурі нормальна кількість професійних людей, які здатні написати фахове подання. Тому питання лише в тому, чому вони цього не роблять?
Тетяна Чорновол, нардеп, «Народний фронт»:
– Багато хто був незадоволений тим, що притягнення пішло саме по лінії церковної теми, бо це апріорі важка тема. У Новінського достатньо інших злочинів. Хоча для мене очевидно, що церковну тему необхідно розвивати, бо в ній багато політичних та корупційних чинників, які призвели до війни в Україні.
Вважаю, що дискусія про докази його злочинів мала право на обговорення. Безумовно, загалом це поганий прецедент з боку регламентного комітету. Не знаю, наскільки були погані докази, але ми ж не саджали його до в’язниці. Це не було подання на арешт, а лише можливість провести розслідування.
Наступного тижня ми повернемося до цього питання і вирішимо його. До того ж, наша фракція розглянула можливість зібратися в будь-який день, якщо Новінський надумає втекти і знадобиться розглянути подання вже на його арешт.
Павло Кішкар, нардеп, БПП, член регламентного комітету:
– Є небезпека, що з того матеріалу, який був зазначений в поданні генерального прокурора, може вийти пшик під час судового розгляду. Тому за моїм наполяганням це було повернуто в Генпрокуратуру на доопрацювання і стосується виключно технічних моментів.
Я декілька разів наполягав, що засідання комітету – це не засідання суду, а формальна сторона справи, яка надає можливість Генпрокуратурі притягнути пана Новінського до відповідальності. Але є визначений порядок, і ми його дотримуємося. Якщо маємо розглянути це на Комітети – мусимо розглянути. Винних у прийнятому рішенні не варто шукати, бо є закон, який ми мусимо поважати.
Гірше буде, якщо некваліфіковане чи не підготовлене пройде Комітет і голосування, а потім провалиться в суді. Краще отримати допрацьоване подання наступного тижня і прийняти позитивне рішення.
Ганна Гопко, нардеп, позафракційна:
– За майже три роки після Революції гідності ми не дочекалися від генпрокурорів Махницького, Яреми та Шокіна пакета подань на зняття недоторканості з депутатів-злочинців. А розгляд кожного подання окремо – це шоу для відволікання уваги від важливих питань, на кшталт оновлення складу Рахункової палати та ЦВК, реформи митниці та інших.
Ми постійно даємо суспільству приводи для обговорень халатно підготовлених подань генпрокуратури, яка сама потребує очищення та підвищення кваліфікації її працівників. На прикладі Клюєва ми бачили абсолютно умисно режисований спектакль, аби дати йому можливість втекти. Так само зробили з Онищенком. У випадку з Мосійчуком, подання навмисно одразу внесли до зали, аби він потім це рішення скасував. Від цього дворічного театру всі вже справді стомилися.
Що це за судові слухання на засіданні комітету, де депутати перетворились на адвокатів та суддів і три години обговорюють одне-єдине легке питання? Це показувало, що депутати були або вмотивовані, або не ознайомилися з документами. Скільки СБУ говорило про два паспорти Новінського, про його подвійне громадянство, про його візити до Москви, де підтвердження? Подайте пакет на всіх членів «п’ятої колони Кремля» в стінах парламенту, аби голосувати за них пакетом.
