Я покладаюся лише на себе і на свій автомат Калашникова – Ківа

– Служба Безпеки України запобігла трьом терактам на Львівській залізниці. Хто стоїть за терористами?

– Безумовно, це російські спецслужби. Склалася доволі складна ситуація як на зовнішніх кордонах, так і всередині країни. РФ готується до широкомасштабного наступу. Це моя суб’єктивна думка – як людини, яка воювала і має можливість аналізувати ситуацію.

Що ми бачимо за останні кілька тижнів? Посилення і зміцнення російських позицій на східному фронті, підвезення нової техніки, зміну складу, посилення бронегрупою. Все те саме – лише, мабуть, в геометричній прогресії – відбувається і в південних областях України. Я ще рік тому кричав про те, що на Півдні тактична група супротивника готується до широкомасштабного наступу із застосуванням однієї з найбільших артпідтримок.

– Обґрунтуйте ваші припущення.

– На Південь стягнули найкращі елітні частини РФ, яких протягом року навчали. Вони згорталися і розгорталися, виходили і йшли з позицій. Уся діяльність російської армії на півдні – я говорю про півострів Крим, про лінії зіткнення в Джанкої і точки дотику з Херсонською областю – свідчила про те, що вони готуються до широкомасштабного наступу.

Ми матимемо справу вже з добре підготовленою штатною армією. На півострів Крим із Ростовської області ввели додаткові дивізії. Всю цю роботу покроково проводили протягом цілого року.

– Чи можемо ми сподіватися на допомогу Заходу?

– Звісно ж, ні. «Країни-союзники» за весь час війни нам дали 167 мільйонів доларів. За два роки! Уявіть собі, Америка за день бойових дій в Іраку витрачала 165 мільйонів. А нам дали таку суму за два роки. Нам ні на кого сподіватися, крім самих себе.

– Мінські угоди абсолютно не діють?

– Послухайте, що ви таке кажете? Це ще один міф. Ніяких угод немає, це лише ширма.

– Як розвиватиметься ситуація надалі?

– На території Херсонської області відсутні повноцінні оборонні споруди. І ті частини Збройних сил України, які там перебувають, жодним чином не зможуть протистояти військовій російській машині, з якою вони можуть зіткнутися.

Тому втрата Херсонської та Миколаївської областей може бути питанням буквально двох днів. Це стосовно Півдня. Усередині країни також розвивається згубна критична економічна ситуація, і це теж грає на руку противнику. Українці морально пригнічені економічними проблемами, з якими вони зіштовхнулися останнім часом.

Що робитиме супротивник? Намагатиметься дестабілізувати ситуацію всередині країни шляхом терористичних актів і проведення різноманітних мітингів та страйків під ширмою патріотичного руху.Тому я підтримую позицію керівника РНБО Олександра Турчинова, який заявив про можливість введення воєнного стану, що допоможе стабілізувати і контролювати ситуацію, привернути увагу народу до загрози повномасштабної війни.

– Що Україна може протиставити російській агресії?

– Які у нас є плюси? У нас є Національна гвардія – це відпрацьований механізм, складений фактично з нуля. Це доволі боєздатні частини, які вже сьогодні мають досвід ведення бойових дій. Вони добре укомплектовані, добре оснащені.

Є Служба Безпеки, яка за два з половиною роки змогла прогнати свій особовий склад через зону антитерористичної операції, а отже – отримати досвід у складних бойових умовах.

Плюс те, що (хороший чи поганий, яким би президент не був) у нас є центральна влада, яка готова приймати рішення, брати відповідальність і виступати на міжнародній арені з потрібними заявами. Що ще в плюс – це те, що Верховна Рада змогла втриматися, не пішла на перевибори, а фактично збереглася для того, щоб оперативно ухвалювати важливі рішення.

На що ми можемо сподіватися в разі широкомасштабного наступу російської армії? Я вважаю, що – лише на партизанський рух. Слава Богу, за ці роки в Україні сформувалася доволі однозначний чіткий патріотично підготовлений до дій в умовах війни прошарок населення, який ми повинні підтримувати і розвивати ветеранський рух.

Тому якщо навіть супротивник почне наступ, він не зможе утримати своїх позицій. Бо ми надто добре мотивовані і підготовлені та вміємо захищати свою Батьківщину.

На жаль, наразі є проблеми з Нацполіцією, в яку неохоче беруть патріотично налаштований прошарок ветеранів антитерористичної операції. Відсутні досвідчені керівники, які готові брати на себе відповідальність і ухвалювати рішення у критичних ситуаціях.

Фактично сьогодні функції поліцейських виконують цивільні люди, які не мають жодного досвіду, а отже й професійних навичок. Але ж основне завдання використовувати бойовий досвід, моральні якості тих людей – а їх сьогодні близько ста тисяч – які пройшли зону антитерористичної операції. Будь-яка людина в погонах, яка має зброю, сама собою повинна бути частиною бойового підрозділу в умовах війни.

– Чи отримує сьогодні українська армія все необхідне: зброю, продовольство, форму?

– Міністр оборони Степан Полторак виявився хорошим господарником, дивно це чи ні. За два роки він зміг сформувати більш-менш боєздатні підрозділи з фактично на сто відсотків розваленого механізму, який потрапив до його рук. Це не вся армія, однозначно. Це не є догма. Але повірте, у нас з’явилися боєздатні частини, бригади і командири.

Ми сьогодні сяк-так укомплектувалися, одяглися і взулися. Ще треба багато працювати над зміцненням армії. Але якщо брати два роки тому і зараз – це небо і земля.

Однак при цьому я покладаюся лише на себе і на свій автомат Калашникова. І ось це буде тією переломною точкою, з якою зіштовхнеться супротивник і з якою він не впорається за жодних обставин. Ми їх почнемо вбивати на кожному розі. Вони точно просочуватимуть своєю кров’ю нашу землю, ми будемо робити з них добриво. Це я вам кажу як громадянин України, за яку готовий віддавати своє життя.

– Як ви оцінюєте масштаби торгівлі зброєю в зоні АТО?

-Катастрофічно! Давайте будемо реалістами. Війни не буває без бруду – контрабанди, торгівлі зброєю. Я би радше говорив про те, що Генеральний штаб потрібно ще чистити і чистити. І більшість Верховної Ради посадити до в’язниці, а краще – просто поставити до стінки. Бо це – зрадники, які ще в 2014 році активно розвалювали нашу країну.

Я зараз вам можу називати прізвища. Ми знайшли лишень одного Єфремова. А де Дунаєви? Ті, які безпосередньо брали участь в заколотах проти нашої країни. Половина Опоблока має опинитися на лаві підсудних. Ми повинні нарешті почати діяти і переламувати – а не вилизувати і зализувати, намагаючись створити якусь ілюзію контролю в своїй державі.

Ви погляньте: ми втрачаємо такого союзника, як Ердоган, якого, на мою думку, перекупила Росія. Але ми повинні навчитися у нього кардинальних заходаів з утримування ситуації в країні. Я вам хочу сказати: ми потребуємо 37-го року. Хай би як парадоксально це звучало. Бо у нас занадто багато прихильників РФ, які обіймають верхні посади в державі.

Президент, я вважаю, повинен радикальніше діяти щодо проросійського супротивника. Тотальні чистки всередині держави – ось що має бути. І в’язниці мають бути забиті не патріотами, а тими продажними с*ками, які фактично створили ситуацію, в котрій зараз опинилася Україна.

– Ви сказали, що можете назвати прізвища відповідальних за ситуацію в країні. Озвучте основні з них.

– Ви зараз тягнете з мене головні прізвища. Я думаю, що всі про них знають. Це ви запитайте Службу Безпеки України. Послухайте, давайте так: усі поплічники Путіна, починаючи з Шуфрича, Медведчука, вся ця опоблоківська когорта, яка працювала на розвал і знищення української держави.

Ви подивіться, до чого вони довели країну. Хто бере участь у Мінських переговорах. Ви мене питали про мінські угоди. Так це все лише ширма, яка відволікає і тим самим уможливлює підготовку широкомасштабного наступу на наші території.

Я також бачу прорахунки в інформаційній політиці країни й у відсутності патріотичного виховання молоді. Бо досі ми дивимося проросійські серіали, функціонують проросійські канали. А це центральні канали України. Фактично формується проросійська позиція всередині суспільства.

Нам слід бути радикальнішими, категоричнішими і безжальнішими. Бо ми відповідальні за майбутнє наших дітей. Ось цього ніхто не розуміє, у мене таке враження.

– Як у цьому контексті ви оцінюєте значення Коломойського і Ахметова?

– Ну, скажу вам однозначно. Коломойський свого часу зіграв досить важливу роль у формуванні сьогоднішньої лінії оборони і всього добровольчого руху.

Є дві людини, які взяли на себе відповідальність. Це Аваков і Коломойський. Коломойський – як губернатор, Аваков – як міністр внутрішніх справ. Вони пішли на безпрецедентний крок – створення і легалізацію добровольчого руху, що дало можливість утримати противника. Тому як би негативно хтось до них не ставився, для сьогоднішньої ситуації Коломойський і Аваков – це плюс.

Ахметов завжди був, є і буде проросійськи налаштованим. Він фактично і сформував ту ситуацію в Донецькій області, яку ми маємо. Він створив карт-бланш для створення “ДНР”. Єфремов – це продовження Ахметова. Єфремов – це Луганська область, Ахметов – Донецька. І всю ту ситуацію, яка у нас на Сході, створили вони.

– Яка роль Леоніда Кучми в подіях на Сході України? Він же представляв нас на мінських переговорах.

– Я не думаю, що Кучму цікавить власне цілісність України. Я більш ніж упевнений, що 23 роки президенти переважно розвалювали нашу країну. Ці люди ніколи не матимуть проукраїнських поглядів, бо вони виховані радянським режимом, у них у всіх радянський гарт.

– Ваш прогноз, за кого проголосують українці, якщо відбудуться дострокові вибори до Верховної Ради? Чи не повернеться Опоблок до влади?

– На жаль, так. Політична і економічна ситуація на руку проросійським силам, а отже – Опозиційному блоку, який готовий вже сьогодні взяти реванш. Останні довибори це довели. Країна втомилася від популізму і нескінченних розповідей про євроінтеграцію, які не підтверджуються реальними реформами.

Дмитро Костюк