Путін образив Трампа
Російські та сирійські літаки завдали удару в провінції Ідліб, яку утримують повстанці, які виступають проти режиму диктатора Башара Асада.
Загинули мирні жителі. Не вперше і не востаннє (напевно) Кремль і його союзники бомблять міста з цивільним населенням. У принципі – нічого дивного.
Ми бачили атаки із застосуванням хімічної зброї у тій-таки Сирії, бомбардування цивільних кварталів і лікарень, обстріл із «Градів» українського Маріуполя, Красногорівки та Авдіївки.
Перераховувати можна довго, але цього разу є одна дуже важлива з погляду політики деталь. І дуже небезпечна для Путіна.
Убивства цивільних для Кремля справа звична, але іноді це закінчується прильотом американських «Томагавків». Так буває. Не завжди, але буває.
Так-от, авіаудару було завдано через кілька годин після заяви президента США Дональда Трампа. В якій він застеріг РФ саме від атаки на Ідліб. Яку заздалегідь назвав необачною.
Тобто була у Трампа інформація про плани Кремля від американської розвідки, він ухвалив рішення запобігти бомбардуванню і не просто зателефонував до Москви або передав побажання через послів – ні. Він сам виступив із заявою. Тобто попередив особисто в максимально переконливій формі.
І що в результаті? Путін демонстративно «забив» на американське попередження.
Дуже даремно.
Річ уже не просто у вбивствах мирних жителів – Путін прямо виявив неповагу до Трампу, фактично виставивши його слабаком типу Обами. Мовляв, говори що хочеш, а я буду бомбити. А кому не подобається, той може висловити глибоку стурбованість.
Знаючи характер Трампа, можна впевнено припустити, що ця сама глибока стурбованість може набути найбільш неприємних для Кремля форм. Трамп не та людина, яку можна ось так демонстративно ігнорувати. Для нього це втрата обличчя та визнання ролі слабака і другого номера. Визнання безпорадності.
Лінія розмежування українських виборівТрамп на це не піде, а Конгрес охоче підтримає найбільш жорсткі кроки. Загалом, «Іскандерам» не до сміху, а от «Томагавки» посміхаються дуже багатозначно і в очевидному передчутті.
Кирило Сазонов, політолог