Лінія розмежування українських виборів

Формально виборча кампанія президента України ще не стартувала. І ті, хто сьогодні будує «точні прогнози» і демонструє «реальні рейтинги» злегка поспішають. Ну а прогнозувати результати парламентських виборів до завершення президентських ще складніше.

Проте, основні стратегічні лінії провідних політичних гравців вже визначилися. І тут є один цікавий момент, так що не партію з лідером, але табір можна вибирати вже зараз.

У соціальному і економічному плані очікувати чогось принципово нового складно – парад популізму у нас давно вже став політичною традицією.

Зарплати підвищать, пенсії зростуть, податки знизять, надої піднімуть, стипендії буде вистачати навіть на колекційний віскарь і кругосвітню подорож по вихідним. Всі люди дорослі, всі не раз це слухали, так що відсутні пункти можете вписати самостійно – не помилитеся. Говорити тут особливо немає про що, так що відразу до суті.

Ключовий пункт, який розділить політиків на два табори – війна з Росією. Нічого дивного – з усіх питань саме війна є головною проблемою, яка турбує українців.

Скільки б не нагнітали з усіх інших питань ЗМІ, політики і громадські організації – війна впевнено тримає лідерство. Той, хто запропонує реальне і успішне вирішення цієї проблеми, той і переможе. І сценаріїв всього два. Перший від умовної «Партії війни» – захист України від агресора до тих пір, поки РФ не залишить нас у спокої. Зміцнення кордонів і армії, посилення санкційного тиску і далі за списком. Другий від «Партії миру» – переговори з Кремлем і ОРДЛО, поступки і компроміс.

Капітуляція в красивій упаковці, як би вам її не рекламували.

Ось, власне, і весь асортимент на цьому політичному аукціоні. Інших варіантів немає – на жаль.

В принципі, політики вже розійшлися по різні боки цих барикад і тут для виборця все очевидно. Партія війни це «Народний фронт» (Яценюк, Аваков і Турчинов давно предмет особливої ​​ненависті Кремля), БПП (не факт, що весь, але позиція Порошенко відома), ВО Свобода і Радикали Ляшка. Партія «Мир за всяку ціну» теж не приховує своїх учасників – вони дивляться на нас з бордів і говорять з телевізора.

Це Партія регіонів в усіх видах з новими назвами і дотичними проросійськими силами. Батьківщина, яка на словах ніби за Україну і всілякі нові суспільні договори, але і за мир і компроміс з РФ теж. Це, до речі, не тільки основний передвиборний пункт партій, а й умовний формат майбутньої коаліції. Трохи нагадує «ширку» БЮТ плюс ПР, правда? Ну, це для тих, хто дружить з пам’яттю.

Чому дискусія саме про способи досягнення миру так важлива? Правильно – саме на цій темі можна добре відіспатися під час виборчих перегонів. І, що ще важливіше, під цим соусом можна згодувати народу навіть «ширку» і приправити ключовими для Кремля поступками. Сценарій простий, як мукання Лаврова після виявлення двох тонн кокаїну в пакетиках від «Єдиної Росії».

Нам будуть пояснювати, що домовитися з Путіним і прийняти умови по Особливому статусу ОРДЛО вийде дешевше, ніж захищати незалежність України.

Не згадуючи про те, що скупий платить двічі. А довірлива людина з короткою пам’яттю – все життя.

Не важливо – обмовляєш ти чесні правила гри в карти з «випадковими» попутниками в поїзді або домовляєшся з Кремлем про мир і тверді кордони. У нашому випадку різниця в тому, що платити доводиться кров’ю. Кажуть, щоб потрапити з Росії до Північної Кореї, їхати нікуди не треба. Досить просто залишатися на місці, дивитися телевізор і чекати. Для того щоб потрапити з України до Росії можна робити те ж саме. Вірити і не думати…

Кирило Сазонов, політолог