Питання вулиці Жилянської, 45
Питання вул. Жилянської, 45 поставило для нас багато викликів. Ми повинні знайти відповіді на них. Три роки поспіль я займаюся тим, що працюю з простими людьми, які і є рушійною силою змін. Люди запитують, чому ми досі знаходимось в принизливому стані від дій чиновників? Чому кожний день ми починаємо з того, що ходимо, стоїмо біля держустанов, судів, біля наших будинків – захищаючи прибудинкові, зелені території, спортивні та дитячі майданчики, свої будинки від руйнування? Хто не дає нам спокійно жити, відпочивати, заробляти на хліб для своєї родини?
Відповідь проста – чиновник. Корумпований бюрократ, який отримав змогу продавати комерсанту свій підпис.
Багато комерсантів стали чиновниками і просувають свої особисті інтереси і роблять це за рахунок всіх нас. Чому люди вийшли проти будівництва АЗС по вул. Ревуцького? В основі протесту лежить просте слово – гідність. Гідність – це і є наш імунітет проти багатьох хвороб сучасного суспільства. Гідність – змусила людей запитати у можновладців: «Чому в підписаних чиновником документах написано, що проводяться роботи з реконструкції туалету, а по факту будують АЗС?».
Гідна людина не визнає обману. Гідна людина повинна запитати: що ми, як громада, отримаємо і що втратимо від кожного проекту, який нам пропонує бізнес. Бізнес повинен розуміти, що якщо він хоче отримувати прибуток, то він повинен рахувати не тільки свій дохід і витрати на «корупцію», але і те що отримають, або втратять всі інші мешканці – співвласники міста.
Особисто знаходячись під судовою справою, в основі якої закладені протиріччя між людською гідністю і корумпованою, хижою системою сформованою з представників антисоціального бізнесу з філософією колонізатора, чиновника – «рєшали», запитую: чи можу я визнати дії прокурора, який виступає і формує проти мене справу, в питанні, де сам контролюючий державний орган займається комерційною діяльністю, виступає замовником незаконного будівництва в місті – неупередженими? Тому і питання соціального конфлікту на розі вул. Іллі Еренбурга та вул. Жилянської треба розглядати саме як протиріччя соціальні.
Чому і з яких підстав громада міста повинна надавати під комерційну діяльність прокуратурі землю? Всі ділянки надані прокуратурі – забудовані і реалізуються як звичайні комерційні проекти.
Що з цього мала громада? Рішення про надання прокуратурі землі в постійне користування, прийняте в 2003 році, виглядає дуже сумнівно, як з точки зору права так і точки зору соціальної справедливості. Після Революції Гідності ми, як суспільство, поставили не тільки під сумнів діяльність влади попередників, а і прийняті цими людьми рішення. А рішення прийняті Генпрокурорами часів Пшонки тим більше потребують ретельного перегляду і скасування. Потребують перегляду правові і моральні підстави передачі земель Громади міста Києва на користь чиновників, держслужбовців.
В рамках створеної робочої групи щодо розв’язання соціального конфлікту на розі вул. Жилянської та Іллі Еренбурга треба знайти відповіді на багато питань. Ці питання торкаються і корупційної складової в діях чиновників: скільки квартир у новобудовах отримали працівники прокуратури і хто конкретно? Є питання до інвестиційних договорів, які укладали прокуратура і «інвестиційні» компанії. Яку економічну вигоду з цих договорів мала отримати Громада міста, у якої «безкоштовно» забрали землю на користь третіх осіб – чиновників, забудовників. З огляду на те, що Прокуратура приховує ці договори – а установи, які утримуються на податки громадян України, не можуть проводити закритої господарчої діяльності.
Це не тільки створює умови для корупції, але і підриває довіру до держави та її інституцій.
Чому ми, як громада, повинні принести в жертву та на користь корупційних схем і збагачення декількох людей нашу гідність, наші прибудинкові території, дитячі та спортивні майданчики, рекреаційні території, тощо? Після Революції Гідності було заявлено, що буде покладено край ганебній соціальній нерівності і між чиновниками і громадою. Було заявлено, що чиновники не будуть мати пільг, які не мають під собою морально-правового обгрунтування. Пільги для чиновників це і є фундамент корупції. Пільги для чиновників це і є ганебне приниження гідності громади України. Це і є причина неможливості проведення економічних реформ.
Я підтримую тезу Генерального Прокурора Юрія Луценко, це він визначив шість питань в боротьбі з корупцією. Але подолання корупції в лавах держустанов повинно бути першою реалізованою задачею. І я впевнений, що генпрокурор, як і обіцяв, в цьому питанні буде стояти поруч з громадою. Питання подолання корупції є ключовою умовою не тільки для збереження безвізу, а і умовою міжнародної підтримки України в складних умовах зовнішньої агресії. Це питання збереження імунітету-гідності, без якої ми втратимо державу. Це надважливе питання, тому, я вважаю, що до складу створеної робочої групи повинні увійти фахівці в галузі права. Діяльність робочої групи повинна бути максимально відкрита і її робота висвітлена в ЗМІ.
Я підготував на робочу групу проект рішення, щодо надання цій території статусу скверу з мультифункціональною територією спорту загального доступу: футбольним і баскетбольним майданчиком. На розі вул. Іллі Оренбурга та вул. Жилянської громадою вже встановлено пам’ятний знак тим, хто виборює право на життя без корупції, в пам’ять тих, хто віддав своє життя. Поділяючи принципи боротьби за права людей, який сповідує Магатма Ганді, скажу – Корінь проблем в суспільстві Ганді побачив у занепаді гідності. Він змусив людей пригадати, що вони гідні жити краще!
Олексій Новіков, депутат Київради