Пролітаючи над гніздом зозулі-2
Треба частіше їздити українськими дорогами, щоб оцінити наркоманістичні світи Кена Кізі, в які ми із завидною завзятістю занурюємося. Зрозуміло, що дурість нині не порок, а тільки чистий дитячий PR урядових топів. А тому давайте ще раз коротко переговоримо про крутих «КМУ-господарників» і не менш крутих «АП-креаторів». І ще раз самі собі вчешемо мантру – «у нас все настільки круто, що натовп із зарубіжжя пре сюди з бажанням осісти тут, працевлаштуватися, трішки поінвестувати в майбутні гіперлупи і насолодитися професіоналізмом топів».
Людині-апломбу Володимиру Гройсману, судячи з усього, потрібно ще відкрити кілька кілометрів крутих доріг. Адже мало стрічок в минулому році перерізали? Це ж так геніально. Відкривати дороги і вважати себе стратегом. Добре б прямо зараз відкрити яку-небудь ділянку миколаївської, житомирської або одеської дороги. Ні? Доріг не виявилося на місці? Адже ми вже забули всі ці стрічки і розповіді прем’єра про країну, яка рве світові «стереотипи» в справі реформування. З доріг все починається. Так само як дорога, якої немає, і є характеристикою професіоналізму міністрів, яких теж немає. До речі, інфраструктурному міністру Володимиру Омеляну якраз час пост втиснути на FB про черговий діалог з Ілоном Маском. Про який, правда, сам Маск ніколи не дізнається. Тому що з такими як Омелян, в принципі ніхто і ніколи не розмовляє. Ну як можна розмовляти про справу з 12-річним мозком?
Правила бумерангуНасправді, це і є суть нашого збочення. Хлопці всерйоз вважають, що матеріального світу немає і що все впирається тільки в солодке слово. Сказали, що у нас найкрутіші дороги і все. Проблем немає. Довбіться об ці вибоїни як хочете. А ми ще й форум в «Інтерконтиненталі» проведемо про переваги ведення бізнесу в Україні. Правда, про різке зростання санкцій на обшуки саме з «економічних причин» – мовчок. У 2017 році трохи менше 120 тисяч (!) клопотань. 45-ти кратне збільшення в порівнянні з 2011-2012 рр. Треба б Омеляну і це втиснути як «успіх», а після покликати сюди друзів Маска, щоб загіперлупить тут все.
Ну і звичайно, епічний майданний креатив від АП. Кізі: «Божевільні, моторошні справи, такі дурні, що не заплачеш, і так схожі на правду, що не засмієшся». Ви взагалі звідки? Ще в далекому 2015 році по всьому Києву стояли просто вбивчо безглузді «Крим – це Україна». Палець об палець ніхто ні чорта не робив. Але борди вішали і вішали. Нічого не змінилося? Змінилося. Політ над гніздом став міцніший. Не вкладати гроші у власну країну. Лякати її. Депресувати. Влаштовувати вуличні бійки… А потім, скромно так перелицювати огидні російські pr-кліше про «дідів» і хіхікати в сторонці – «хіба ми не круті креатори? Такі геніальні ідеї». За великим рахунком, нині всюди у людних місцях слід влаштовувати лише одну інсталяцію – на гігантських білих простирадлах цілодобовий перегляд голлівудського епіка «Тупий і ще тупіший».
Михайло Подоляк, блогер