Кандидат в депутаты Андрей Лаврусь: побег от службы и спекуляция на смертях украинских героев

Минулі парламентські вибори в Україні проходили в непростих умовах. Як, звісно, і ці. Воєнні дії в Луганській та Донецькій областях, загроза повномасштабних війни вносить до виборчої кампанії характерні особливості. Більшість кандидатів та політичних сил намагаються здобути підтримку виборців через своє ставлення до війни. Одні безпосередньо беруть участь у зоні бойових дій, інші – допомагають армії військовим спорядженням.

Використовує воєнно-патріотичну риторику і кандидат у народні обранці у 102-му виборчому окрузі Андрій Лаврусь, повідомляють Акценти. Він активно закликає земляків, особливо молодь, до участі у військових діях в зоні проведення АТО, а сам уникає призову на військову службу.

У вересні військкомат призвав Андрія Лавруся на військову службу, про що свідчить його підпис про отримання повістки. Але в армію молодий політик не пішов. Використовуючи наявність статусу кандидата в народні депутати, він продовжує ухиляється від призову. По при те, що військову тему активно розкручує у власній виборчій кампанії. На зустрічах з виборцями та в матеріалах місцевих засобів масової інформації Лаврусь постає таким собі активним прихильником війни, закликає збирати гроші для допомоги учасникам бойових дій та записуватися до добровольчих формувань.

Замість йти до війська, як того вимагає конституційний обов’язок, Лаврусь закликає замість себе воювати інших. В той час, коли військові та добровольці, включно із відомими політиками та бізнесменами, зі зброєю в руках відстоюють незалежність на сході України, кандидат продовжує піаритися за рахунок чутливої для кожного виборця темі війни.

Історія політика місцевого масштабу заслуговує додаткової уваги. За короткий проміжок часу Андрій Лаврусь став депутатом Олександрівської районної ради та очолив районну партійну організацію «Фронту змін». Під час революційних подій 2013-2014 року був активним учасником кіровоградського майдану. А за сумісництвом працював помічником народного депутата Андрія Табалова, який став у парламенті «тушкою» — синхронно голосував разом із фракцією Партії регіонів в парламенті, зокрема, за антидемократичні закони 16 січня. Ці закони були спрямовані на жорстке придушення народних виступів. Поєднуючи зовсім несумісні поняття, по обидва боки барикад трудився теперішній кандидат в народні депутати Лаврусь.

Коли стало зрозуміло, що Майдан скине владу Януковича, в кіровоградській пресі було запущено інформація про те, що нібито кіровоградський Майдан фінансувався структурами «хлібо-булочного» магната. Метою кампанії була спроба обілити «господарів» Лавруся від «регіонального» пилу та підготувати ґрунт для їхнього повернення в нові політичні реалії.

Щоразу, виступаючи на зустрічах з виборцями в Олександрівському районі, кандидат Лаврусь розповідає про підтримку земляків, та кривить душею, бо вже давно переїхав жити до Кіровограда, подалі від місцевих проблем. Критикуючи колег-депутатів Олександрівської районної ради за те, що вони нібито не підтримали його ініціативу написати листа до президента на підтримку АТО. Насправді ж депутати вважали, що у скрутний час краще ділом, а не словами допомогти обороноздатності. Вони разом з керівниками підприємств, установ та організацій зібрали та перерахували на благодійний рахунок підтримки військових більш 167 тис. гривень.

У своїй виборчій кампанії Лаврусь продовжує спекулюючи на смерті героїв, загиблих в зоні бойових дій на сході України, він без докорів сумління ховається від армії за посвідченням кандидата в народні депутати.

За участю у парламентських перегонах ручних «кандидатів», подібних до Лавруся, приховується стратегічна мета справжніх «господарів» Кіровоградщини — розчистити політичне поле перед наступними в 2015 році виборами до місцевих органів влади, які матимуть більші повноваження ніж зараз. А на нинішніх виборах, як на тренувальному полігоні, майбутні «януковичі» та «лозинські» відпрацьовують технології, щоб скористатися плодами романтиків-революціонерів.