Гельсінкі 2.0: філософ оцінив, чи закінчиться російсько-українська війна новою розмовою про світову безпеку

Про це він розповів у програмі «Діалоги» з Русланом Бортником.

«Справді реалії такі, що станом на зараз передумов для нового Гельсінського процесу мало, їх недостатньо. Але, з іншого боку, те, що здавалося вірогіднішим ще у далеких 2018-2019 роках, і те, що здається малоймовірним зараз, все одно впирається в одну ключову проблему. російсько-українська війна відіграла роль елемента історичного повороту у долі цілого континенту», - стверджує Андрій Єрмолаєв.

За його словами, ми вже маємо справу з новим розколом, він уже оформляється, адже частина нейтральних країн увійшли до НАТО, у публіцистиці знову використовується термін «Берлінська стіна». У логіці цього розколу, констатує філософ, система світової безпеки поступово набуватиме блокового характеру: НАТО реформується і зміцниться, євразійські організації, наприклад, ШОС, теж перетворюватимуться на військово-політичні союзи.

«Цей меридіан розколу, на мою думку, прирікає Україну бути постійно у напрузі, найближчі десятиліття бути фронтиром. Причому це обмежує розвиток у найширшому сенсі – не тільки в економічному, а й у соціокультурному. Виникає взагалі питання, як і коли настануть справжні підсумки війни, а не лише військових дій у такому разі», - наголошує Андрій Єрмолаєв.

Також, зазначає експерт, слід визнати, що у сучасній безпеці – як глобального характеру, так і континентального – мають значення лідери азіатських країн. Тому, констатує він, якщо ми говоримо про новий умовний Гельсінський процес, то варто розглядати це як процес широкого континентального зближення, вироблення системи загальних балансів і противаг.

Як повідомляла Politeka, Шейтельман заявив, що нова угода ЄС та США про тарифи – перемога для України.

Також Politeka писала про те, що Мусієнко оцінив, що буде після дедлайну Трампа – мирний процес чи ескалація.