Законопроект про промислові викиди повинен підтримувати українських виробників, а не знищувати - нардеп

Доопрацьований законопроект про викиди (№4167) повинен враховувати реалії і можливості української промисловості, а також передбачати механізми державної фінансової підтримки екомодернізації.

Про це заявив народний депутат України Сергій Магера в коментарі Мінпрому.

"Сьогодні триває робота над третьою Редакцією з/п №4167 про промислове забруднення. Народні депутати двічі відхиляли його через відверто шкідливий зміст для промисловості. Автори документа покладають на промислові підприємства зобов'язання за свій рахунок (!!!) впровадити кращі технології та методи управління (НДТМ) всього за чотири (!!!) роки. Для порівняння: компанії з країн Східної Європи отримали на це до 20 років часу. А ще-потужну фінансову підтримку з фондів Європейського Союзу, яка обчислюється сотнями мільярдів", - розповів Магера.

Він підкреслив: у промислових підприємств немає мільярдів, необхідних на проведення модернізації. Так, за оцінками експертів, впровадження європейського збірника найкращих технологій і методів (НДТМ), пропоноване авторами законопроекту, обійдеться українським промисловцям в 270 млрд грн. За словами депутата, минулий рік українські промислові підприємства закінчили зі збитками в 338 млрд грн., без фінансової допомоги з боку держави вони не зможуть провести екомодернізацію.

"При цьому без відповіді залишаються два питання: чому влада відмовляється розробляти механізми державно-приватного партнерства, без яких екомодернізацію не провести, і чому ми взяли як приклад для втілення Європейський збірник НДТМ-якщо таких зобов'язань перед ЄС у нас немає", - зазначив Магера.

На його думку, авторам законопроекту слід не копіювати сліпо Європейські екологічні норми, а запропонувати промисловості механізми і стимули для проведення екомодернізації з урахуванням вітчизняних економічних реалій.

Раніше заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявив, що Україна не повинна брати на себе нереалістичні зобов'язання щодо термінів проведення екомодернізації, а державі слід надати підтримку промисловості на переоснащення, як це роблять країни ЄС.
У свою чергу координатор Комітету екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко підкреслила: екомодернізація в країнах ЄС проводилася за потужної підтримки держав, які надали підприємствам понад 450 млрд євро, а в Україні її хочуть провести виключно за рахунок бізнесу.