За дефіцит сірчаної кислоти і проблеми металургів має нести відповідальність Міністерство економіки - експерт

Міністерство економрозвитку має забезпечити ліквідацію дефіциту сірчаної кислоти на ринку та скасувати квоти на імпорт ресурсу.

Міністерство економрозвитку має забезпечити ліквідацію дефіциту сірчаної кислоти на ринку та скасувати квоти на імпорт ресурсу. Про це заявив політичний експерт Тарас Загородній.

Експерт нагадав, що через запровадження урядом квот на імпорт сірчаної кислоти на ринку виник дефіцит цього ресурсу, оскільки вітчизняні виробники не змогли забезпечити потреби металургів у ньому, як обіцяли. Окрім того, вони ще й вдвічі підвищили ціни на кислоту, при тому що вартість сировини – сірки – значно знизилась. Що, на думку політолога, свідчить про монопольну змову.

«Якщо ціни на сірку падають, а зростають при цьому на готовий продукт, це означає, що змова існує на ринку. Це робота Антимонопольного комітету. В такому разі металурги мають право в тому числі моральне вимагати хоча б на певний період збалансувати ринок, який не збалансований саме через бажання виробників забезпечувати імпортозаміщення. Далі Міністерство економіки повинно займати більш активну позицію для того, щоб був баланс інтересів всіх», - сказав Загоородній.

На його думку, саме Мінекономрозвитку повинне збалансувати ситуацію на ринку. Це можна зробити скасувавши квоти на імпорт сірчаної кислоти, та забезпечити наявність ресурсу за прийнятними цінами.

«Сірчаної кислоти немає – раз. Це означає, що як у будь-якому договорі зірвана обіцянка. І не за тими цінами, за якими було обіцяно. Тому, звичайно, повинно виступати Міністерство економіки для того, щоб як мінімум розширювати квоти постачання до прийнятної ціни, яка б давала можливість балансувати ринок. Для того, щоб забезпечити в першу чергу короткострокові потреби у сірчаній кислоті для того, щоб не виникало збоїв у технологічних циклах», - пояснив Загородній.

Він також вважає за необхідне вжити заходів стосовно виробників кислоти, які не виконали обіцянку щодо збільшення виробництва і забезпечення ресурсу за встановленою ціною.

«Головне питання до Міністерства економіки, яке повинно вживати заходи. Квоти повинні бути розширені, а далі виробляти той механізм, який дозволяти уникнути невиконання зобов’язань, в першу чергу тих, хто вже порушив це виконання зобов’язань», - підсумував Загородній.

Нагадаємо, з 1 вересня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на поставки сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає - купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.