Без створення конкурентних умов Україна не зможе залучити інвестиції для зниження вуглецевого сліду економіки - Дмитро Сахарук
Наслідки економічної кризи, викликаної пандемією COVID-19, створили не тільки проблеми, а й можливості для економічного і соціального перезавантаження економік світу, прискорили енергетичний перехід для вирішення проблем клімату. Для успішного відновлення та трансформації економіки з метою національного внеску в зниження вуглецевого сліду Україні потрібна довгострокова стратегія та створення конкурентних умов для залучення інвестицій, – про це говорили учасники онлайн дискусії «Davos Agenda 2021: висновки для України», яка була організована ДTEK разом з LIGA.net.
«Без довгострокової стратегії та створення конкурентних переваг для інвесторів Україна не зможе залучити ні зовнішні, ні внутрішні інвестиції для зниження вуглецевого сліду економіки», - сказав Д. Сахарук. У світі зараз існує жорстка конкуренція між країнами, і хто конкуренцію виграє туди і приходять гроші. На переконання Д. Сахарука Україна повинна думати про розвиток своїх конкурентних переваг.
У свою чергу, заступник виконавчого директора у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован, зазначив, що одним із головних завдань держави в контексті декарбонізації є розробка інструментів та стратегій для того, щоб спонукати людей до більш відповідального споживання, а компанії – до більш відповідального інвестування.
«Міжнародні організації, міжнародні банки, держави, уряди, компанії, люди – всі повинні відповідально ставитися до навколишнього середовища і питань споживання, і у такому випадку ми подолаємо глобальну кризу та пандемію», - сказав В. Рашкован.
На переконання Д. Сахарука, окремо держава, окремо бізнес чи суспільство в Україні наразі не здатні відповісти на ті виклики, які існують зараз та існуватимуть в «постковідний» період. «І важливо, щоб з’являлося якомога більше бізнесів, які практикують stakeholder capitalism — тобто бізнесів, які діють в інтересах всього суспільства», - зазначив він.
Заступник голови Наглядової ради НАК «Нафтогаз» Юлія Ковалів, додала, що концепція stakeholder capitalism передбачає не тільки отримання прибутку, але й розуміння того, що жоден бізнес сьогодні не може бути успішним без взаємодії із суспільством, а також без фокусу на навколишнє середовище.
«Не тільки бізнес, але й уряд повинен брати до уваги цю концепцію», - зазначила Ю. Ковалів. На її переконання, для швидкого відновлення економіки України необхідно, в першу чергу, побороти коронавірус, забезпечити доступність ресурсів, фінансування для бізнесу та повернути інвесторів забезпечивши сприятливий бізнес-клімат.
Як зазначив професор економіки університету Кейс Вестерн Резерв (США) Роман Шеремета, нещодавно в Америці було проведено експеримент в ході якого були створені дві одинакові компанії, одна з яким мала соціальну функцію, а інша – ні.
«На цьому контрольованому експерименті було доведено, що компанія, яка працювала за принципом stakeholder capitalism приваблювала кращих і продуктивніших працівників і відповідна була успішнішою і мала більший прибуток», - зазначив Р. Шеремета.
Д. Сахарук, у свою чергу наголосив на важливості ведення бізнесу за принципами ESG, оскільки це дуже серйозних глобальний тренд. «Ти не зможеш, як бізнес, розвиватись, якщо ти не підтримуєш державу, якщо не підтримуєш екологію, та інше. Це реальність, в якім ми вже живемо. Компанія ДТЕК у 2020 році затвердила ESG-стратегію, і ми дуже багато робимо у цьому напрямку, щоб не лише говорити про це, але і демонструвати результат», - зазначив виконавчий директор ДТЕК.
Виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко зазначила, що окрім наявності стратегії та плану виходу з кризи, дуже важливим є ефективна реалізація цього плану.
«Якщо у розвинених країнах світу бізнес в період кризи отримував серйозну допомогу з боку держави у вигляді різних стимулів, то в Україні бізнес виживав», -сказала А. Дерев’янко. За її словами, зараз представники бізнесу потребують від держави підтримку у вигляді структурних реформ та забезпечення рівних правил гри для всіх.