Дмитро Снєгирьов: суб'єктність України ставиться під загрозу

План «Б» щодо врегулювання на Донбасі, про який Володимир Зеленський говорив у 2019 році, стає реальністю — але що він означає для України?

Про це розмірковує політолог Дмитро Снєгирьов в ефірі програми «Політика Навиворіт».

Він нагадав, що президент згадував про цей план як про альтернативу мінським і нормандським угодами — на випадок їх зриву. Але тільки тепер стало ясно його зміст. Нещодавно його розкрив спікер української делегації тристоронньої групи Олексій Арестович.

«Який же сюрприз чекав нас, коли ми дізналися, що ключове слово в цьому плані - «миротворці». А сам план, за словами Арестович, нічим не відрізняється від плану експрезидента Петра Порошенка. З 2017 року, фактично за чотири роки, не було запропоновано жодного принципово нового варіанту щодо розв'язання проблеми», - обурюється експерт.

Снєгирьов сподівався, що в цьому питанні буде використаний світовий досвід — наприклад, досвід вирішення німецько-французького конфлікту стосовно Ельзасу і Лотарингії після Другої Світової війни.

Більш того, виявилося, що питання про миротворчу місію практично вирішене, а розширення спостережної місії ОБСЄ — найважливіший фактор стабілізації ситуації. Однак Дмитро Снєгирьов нагадує, що миротворці діють під егідою ООН, а не ОБСЄ.

У світовій практиці ще жодного разу не було того, що пропонує представник української делегації. Завдання ОБСЄ, як пояснює аналітик, полягає лише в тому, щоб спостерігати, в той час, як миротворча акція — це або примус до миру, або встановлення миру збройною силою.

Дмитро Снєгирьов зазначає, що зараз головним каменем спотикання стала неможливість компромісу. РФ наполягає на введенні миротворців лише на територію лінії розмежування, а Україна хоче, щоб вони взяли під контроль всю окуповану територію аж до кордону з Росією.

Для введення миротворчої місії необхідно пройти кілька етапів, які можуть затягнутися на роки.

В першу чергу це — консультації з обома сторонами конфлікту. Але Росія не визнає себе однією з них, і наполягає на діалозі між Києвом і представниками самопроголошених республік.

Вже на рівні першого етапу план не спрацює. Якщо ж ми підемо по такому сценарію, то виникає технічне питання: як забезпечити недоторканність місії, яка приїде на спірну територію.

Далі, як пояснює Дмитро Снєгирьов, ми зіткнемося з фінансовим питанням. Хто оплатить миротворчу місію? 1,2 мільярда доларів на рік доведеться платити країнам-донорам, а вони робити цього поки не планують.

Якщо ж український уряд прогнеться під умови Російської Федерації, то ми поставимо під загрозу наші суб'єктність і суверенітет, впевнений Снєгірьов.

Раніше цей політолог прокоментував відставку начальника Головного управління розвідки МО.

Також він досить жорстко висловився про переговори в Мінську.