Звитяга фінансиста Хромаєва: як голова держкомісії звільнив Україну від мільйонів доларів - ЗМІ

Коли громадськість обговорює можновладців, котрі примудрилися зберегти посади за нової влади, всі чомусь забувають про Тимура Хромаєва – скромного голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Наразі чиновник вже п’ятий рік сидить в своєму високому кріслі, навіть попри його чисельні задокументовані зловживання, пише Антикор.

Тимур Хромаєв належить до заможної та впливової родини Києва, завдяки чому все своє життя займає високі державні посади. Так, вже в 1997 році в 22-річному віці працевлаштовується в українське міністерство фінансів.

В 2000 році Хромаєв потрапляє у свій перший гучний скандал. Разом з начальством його було спіймано на нецільовому використанні 80 мільйонів доларів, наданих Світовим банком. Гроші мали піти на реструктуризацію вітчизняної вугільної галузі, однак лише 175 тис потрапили безпосередньо до гірників.

Тоді Тимур вийшов сухим з води і навіть згодом обіймав різні посади в кількох українських приватних банках. А у 2002 році заснував власну інвесткомпанію «АРТА», де й пропрацював аж до 2013-го.

Преса не раз знаходила докази зв’язків Хромаєва, як з владою та олігархами, так і з відвертим криміналом. У 2000-і роки Тимур співпрацював з Теймуразом Багировим – сином давнього батьківського партнера. Згодом їх обох звинуватили в махінаціях навколо грошей «Нафтогазу України». Сумнівні операції з державними коштами вони проводили через компанію «АРТА». Взагалі назва цієї інвесткомпанії часто фігурувала в медіа, коли йшлося про відмивання коштів через офшори, недержавні пенсійні фонди тощо.

І ось на тлі скандалів і вельми неоднозначної бізнес-діяльності Хромаєв в січня 2015 року займає пост голови НКЦПФР. Коли Хромаєв усівся в це крісло, то одразу оголосив пріоритетним завданням відомства боротьбу з відпливом грошей з України в офшори. Дивно, але сам голова комісії вже на посаді продовжував вести бізнес в тих таки офшорах. Річ у тому, що компанія «АРТА», яка належить Хромаєву, мала відношення до офшорних юрисдикцій.

Майже одразу після призначення Хромаєва головою комісії обсяги торгів на "Українській біржі" впали в 5-10 разів і перестали досягати позначки навіть 1 млн грн в день. Головна причина кризи – нові умови формування біржового лістинга, котрі запропонувала НКЦПФР. При цьому постраждали не лише біржові брокери, але й населення, яке інвестувало заощадження в цінні папери.

В 2015-му герой нашої розповіді втрапив у гучний скандал в Америці. Зненацька Тимур Хромаєв виявився директором та бенефіціаром компанії в США (про що він звичайно не повідомив у власній декларації в Україні). Експерти зазначають, що працюючі з цією фірмою, Хромаєв намагався обдурити американського регулятора ринку цінних паперів.

Але США – це не Україна, тому зрештою його компанію GASE Energy перевели в категорію OTC Pink No Information – найнижчий спекулятивний рівень торгових майданчиків для позабіржових акцій. Проте, за даними СБУ, за час фіктивних операцій Хромаєв допоміг вивести з України кілька сотень мільйонів гривень напередодні банкрутства підприємств своїх друзів.

Не хочемо обтяжувати читачів подробицями, але за даними аналітиків, діяльність GASE Energy відбувалася виключно на території України. А всі зв’язки з американськими партнерами були фіктивними та послугувалися лише в межах виведення капіталу з України в США.

В липні 2015-го НКЦПФР відкликала ліцензії на здійснення окремих видів діяльності у п’яти російських банків, оскільки було документально підтверджено контроль над ними збоку громадян країни-агресора. Під санкції потрапили ВТБ, БМ Банк, Сбербанк Росії, ВіЕс Банк та Промінвестбанк. Але в даний перелік чомусь не потрапив "Альфа Банк", хоча його тоді теж контролювали російські громадяни.

Відповідь на дивну лояльність щодо російського банку збоку українського посадовця може знаходитися в декларації Хромаєва за 2017 рік. Так, згідно з документом, голова НКЦПФР тримав на рахунках в "Альфа Банку" депозит 1 772 158 грн. А його дружина Марія Єфросиніна мала в тому ж банку 256 900 доларів США та 370 259 грн. Більше того в тому ж році Єфросиніна отримала у вигляді відсотків в "Альфа Банку" 362 365 грн, а сам Хромаєв трохи менше – 272 125 грн.

Загалом Тимур, перебуваючи на посаді голови НКЦПФР, не гребує купувати та продавати облігації у держави, на яких потім з цієї ж держави отримує прибуток. Так, в жовтні 2018 року Хромаєв придбав у "Альфа Банку" облігації внутрішнього державного займу на суму 1 812 513 грн. А в 2019 році задекларував продаж цінних паперів та корпоративних прав на суму 1 746 046 грн. Завдяки обізнаності чоловіка та його посаді, дружина Тимура теж зацікавилась ринком облігацій та досить непогано на цьому підзаробила. Так, згідно декларації в 2019 році вона отримала від продажу цінних паперів загалом 19 079 200 грн. Ймовірно, всі ці кошти, вже виведені через офшори Хромаєва на Сейшелах та Кіпрі.

Риторичне запитання: в разі анулювання ліцензії «Альфа Банку», чи зміг би голова НКЦПФР отримати відсотки з власних вкладів та придбати/продати облігації?

Зазначимо, що після приходу до влади нового президента та його політичної сили відбулася тотальна зміна усіх керівників на ключових державних посадах. Але до Хромаєва доля виявилася більш ніж привітною. Він і досі займає те саме крісло. Жодні скандали його аж ніяк не обходять. Очевидно, що справа не в політичних переконаннях голови НКЦПФР (ймовірно їх просто не існує), а в мистецтві правильно "домовлятися".