Андрій Мальований підняв важливі питання про переробку сміття та охорону навколишнього середовища

Про це пише голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований на своій сторінці у мережі Facebook

Znaj.ua привів слова автора без змін.

Вищі органи аудиту Молдови, Сербії й України представили в Рахунковій палаті України спільний звіт про результати міжнародного аудиту у сфері поводження з відходами та їх видалення. Вони провели важливу й корисну роботу. Їхні рекомендації дозволять ефективно розпоряджатися коштами, економити державний бюджет, вирішуючи нагальні потреби для належного поводження з відходами.

Це питання дуже актуальне. Сміттєзвалища й полігони в Україні займають понад 9 тисяч гектарів. Це площа цілого міста Кременчук Полтавської області або міста Хмельницький. З них третина не відповідає нормам екологічної безпеки.

Майже 22% населення не охоплені послугами вивезення побутових відходів. Тобто щороку понад 3 млн тонн побутових відходів засмічують довкілля, утворюючи несанкціоновані звалища.

Лише 3-10% відходів передається на заготівельні пункти вторинної сировини на подальше перероблення.

Засмічення України відходами, зокрема, побутовими, може спричинити сміттєвий колапс як регіонального, державного так і міждержавного рівня.

Серед причин такої ситуації названо:

▪Нормативні акти у сфері поводження з відходами та їх видалення є неповними й неузгодженими. Немає національної стратегії поводження з відходами, що впливають на екологію. Немає національних планів і програм запобігання утворенню відходів. Немає методології планування та здійснення контролю за відходами. У результаті діяльність органів влади неефективна.

▪Фізичні та юридичні особи не дотримуються вимог законодавства. Не вистачає обізнаності й відповідальності.

Міжнародний аудит рекомендує органам виконавчої влади:

1⃣ Посилити координацію, взаємодію та відповідальність органів влади, а також контролю за ефективністю виконання їх функцій.

2⃣ Привести національні нормативні акти у сфері поводження з відходами до вимог міжнародного законодавства, зокрема, визначених угодами про асоціацію з країнами ЄС.

3⃣ Посилити роль державного екологічного контролю, у тому числі у сфері поводження з відходами.

4⃣ Підвищити відповідальність за недотримання законодавства. Необхідно розробити методологію розрахунку збитків, завданих навколишньому середовищу. Штрафні санкції повинні покривати витрати, необхідні для ліквідації наслідків забруднення та відновлення навколишнього середовища.

5⃣ Впровадити системи розширеної відповідальності виробника. Головним має стати принцип: «забруднювач платить».

6⃣ Ввести заборону на використання одноразового пластикового посуду та обмежити використання поліетиленового пакування. Запровадити системи збору та повернення відходів пакування.

7⃣ Впровадити новітні природоохоронні та маловідходні технології виробництва та економічні механізми стимулювання суб’єктів господарювання до:

▪зменшення обсягів шкідливих викидів і відходів виробництва;

▪створення потужностей з перероблювання, обробки та видалення небезпечних, промислових та інших відходів, що відповідатимуть міжнародним стандартам.

Головна мета щодо побутових відходів – забезпечити їх повне збирання, максимальне перероблення та зменшення обсягів складання на сміттєзвалищах і полігонах.

До речі, є чудовий приклад для наслідування. У Швеції 80% відходів переробляється, 18% - спалюється, й тільки 2% потрапляє на звалища.

Побутові, промислові та інші небезпечні відходи можуть становити серйозну небезпеку для навколишнього середовища, життя й здоров’я людей, а також призвести до екологічних і техногенних катастроф, зокрема пожеж та забруднення екосистеми.