Руслан Бортник – так що ж ми побачили в дні святкування 1030-річчя хрещення Русі?
Політолог Руслан Бортнік вважає, що «Хресний Хід КП, незважаючи на нагнітання в ЗМІ та усі зусилля адміністративного ресурсу виявився помітно менше «Опозиційного», різношерстні та заполітизовані», а участь у ньому сонму політиків на чолі з Президентом стало швидше за все відштовхуючим фактором. Крім того, неучасть деяких політиків (Гройсмана, Парубія) – поставили питання про щирість єдності влади в частині побудови УПЦ ПП
Про це він пише у своєму матеріалі спеціально для Realist’a.
«Влада вдруге (після Дня Перемоги) програла на гуманітарному фронті. І питання навіть не в Томосі або тиску на УПЦ, а в позиціонуванні проти віруючих найбільшої конфесії на тлі рейтингів фортеці слабоалкогольних напоїв. Хоча, Порошенко навіть у такому випадку тактично виграв. Для нього головний підсумок КХ полягає в тому, що вдалося провести успішний PR – захід!», впевнений Бортнік. Політолог вважає, що в якійсь мірі Хресний Хід УПЦ (МП) навіть мимоволі й частково підіграв стратегії Порошенка, формуючи в очах, які йшли за ним на марші й які співчували образ стильного опонента/ворога і можливості політичного реваншу. Ці побоювання (страх) ідеальний інструмент управління електоратом. При чому помірно безпечний для Президента. «Адже Порошенко конкурує не з тими, хто політично очолив Хресний Хід – Новинським, а з відсутніми на них – Тимошенко, Вакарчуком або Гриценком», зазначає експерт.
Що ж стосується організаторів «опозиційно-канонічного» Хресного Ходу, то вони, як вважає політолог, виграли тактично. Найбільше в очах своїх же віруючих/виборців і зовнішніх спостерігачів. «Свято Дня Перемоги і Хресні Ходи поступово стають «народними» – точками відродження й збірки «іншої» України. Люди, які раніше голосували за ПР, КПУ та інші партії цього спрямування поступово відходять від шоку 2014-го» і «війни» та все більшою і більшою мірою готові демонструвати свою політичну позицію».
Але не дивлячись на таку кількість «перемог», у підсумку «війна конфесій» поки призводить тільки до одного – віруючих стає менше, зазначає експерт. «Помісна Церква потрібна Україні, але її створення треба починати з діалогу та об’єднання між УПЦ КП, процес якого було розпочато листом Філарета до РПЦ (створена комісія). Інакше Томосс стане новою Брестською Унією і, фактичний, підведе підсумки ментального поділу України. Паралельно існуючих (і конкуруючі) дві канонічні УПЦ – закріплять розкол на Дві України на століття. Тому сьогодні необхідно шукати шляхи єднання, а не переводити хворобу і кризу в хронічну форму і називати це нормою життя».