Декомунізація наблизилася до завершення, українцям розповіли про останні кроки
Глава Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович повідомив, скільки областей України залишилося декомунізувати
Так, за його словами, для завершення топонімічної декомунізації залишилося перейменувати дві області, один район і 9 населених пунктів.
“Зараз залишилося перейменувати дві області, один Кіровоградський район і 9 населених пунктів. Тоді на всі 100% можна сказати, що топонімічна декомунізація завершена”, – заявив В’ятрович.
Нагадаємо, 22 червня комісія Київради розглянула пропозицію про перейменування площі Льва Толстого в площу імені Євгена Чикаленка. Після перевірки результатів голосування, вийшло, що 60 відсотків висловилися – «проти», а 40, відповідно, «за». Разом з тим, раніше в січні кияни просили заборонити перейменовувати міські вулиці і повернути об’єктам старі назви.
Відзначимо, Євген Чикаленко (1861-1929) – український меценат, публіцист, агроном, землевласник. З 1920 року жив в еміграції.
Тим часом профільний комітет Верховної Ради на засіданні виступив з підтримкою перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Як повідомляв В’ятрович, Дніпропетровську область мають намір перейменувати в Січеславську, а Кіровоградську – в Кропивницьку.
Терміново: Наєв звернувся із заявою про закінчення бойових дій
Головний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький заявляв, що перейменування Дніпропетровської області в Січеславську, а Кіровоградську в Кропивницьку – результат «прийнятного консенсусу». Кульчицький визнав, що назвати область Кропивницькою – цілком логічно, виходячи з назви обласного центру. Водночас він визнав, що називати Січеславською область, центр якої називається Дніпро, не зовсім логічно.
Нагадаємо, нещодавно директор українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вступив в конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном. Причиною перепалки в прямому ефірі одного з українських телеканалів стали зміни в списку державних свят. Гордон висловив думку, що скасування 1 і 9 травня і 8 березня вносить у суспільство розбрат. У відповідь директор Інституту національної пам’яті сказав, що питання зміни державного календаря є функцією держави.