Ціна енерговугілля за формулою “Роттердам+” в 2016-2017 роках в Україні була переважно нижче ціни реального імпорту, – Марунич
Ціна на енерговугілля за формулою “Роттердам +” в 2016-2017 роках в Україні була нижчою за ціну реального імпорту, за винятком другого кварталу 2016 року, коли вона була порівнянна з ринковою. Про це написав співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич на своїй сторінці в Facebook.
Як пишуть “Українські новини“, Дмитро Марунич провів аналіз даних дослідження компанії Ernst & Young, в якому відображені ціни на енерговугілля в Україні за період 2016-2017 рр. За словами експерта, зокрема, ціна на антрацит за формулою “Роттердам +” протягом усього періоду була нижчою за собівартість і ціни реального імпорту, відповідно нижче ринкової ціни, і тільки в другому кварталі 2016 року ціна за формулою була порівнянна з ринковою.
“Як відомо, 100% запасів антрациту було сконцентровано в Луганській і Донецькій областях. В зв’язку з припиненням поставок з непідконтрольних територій з березня 2017 року, внутрішнє джерело постачання антрацитом повністю вичерпалося. В результаті, споживання 2 кв. 2017 р забезпечується виключно імпортними поставками. Імпортні поставки здійснювалися з РФ, ПАР і США. З представленого консультантами графіка можна визначити справедливу ціну вугілля – вона буде меншою з величин собівартості останньої затребуваної шахти в Україні, або вартості імпортного вугілля. Видно, що протягом всього періоду імпортна ціна була менша, відповідно, ринкова ціна на вугілля в цей період визначається виходячи з принципу імпортного паритету. Також на графіку представлена додаткова крива – ціна вугілля на підставі Порядку, затвердженого регулятором (ціна за формулою). Цікаво, що протягом всього періоду дана ціна була нижчою за собівартість і ціни реального імпорту, відповідно нижче ринкової ціни і тільки в другому кварталі 2016 року ціна за формулою і ринкова ціна були можна порівняти”, – написав Марунич.
Що стосується ціни на газове вугілля, то ціна за формулою перебувала на нижній межі вартості фактичного імпорту, тобто відповідала ринковій ціні вугілля. “В аналізованому періоді внутрішнє виробництво вугілля газової групи в значній мірі забезпечувало внутрішнє споживання ТЕС. Собівартість виробництва частини українських підприємств в 1 кв. 2016 – 3 кв. 2017 рр. Була вищою, ніж ціни фактичного імпорту газового вугілля. З огляду на такі умови функціонування ринку рівноважна ціна повинна була бути встановлена на рівні імпорту протягом 2016 і 2017 р Фактично, як можна побачити на графіку нижче, ціна за формулою перебувала на нижній межі вартості фактичного імпорту, тобто відповідала рівноважній ринковій ціні вугілля “, – підкреслив Марунич.
Нагадаємо, 8 серпня детективи Національного антикорупційного бюро затримали директора ДП “Оператор ринку”, колишнього члена НКРЕКП Володимира Євдокимова, а також повідомили про підозру шести особам у так званій справі “Роттердам +”. 3 березня 2016 Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла постанову №289, якою затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (відому як “Роттердам +”). Відповідно до даної методології, вугільна складова в тарифі на електроенергію була заснована на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен). З 1 липня 2019 в зв’язку з введенням в Україні нового ринку електроенергії дія формули “Роттердам +” припинилася.