Експерти обговорили та деталізували Концепції ТОП-10 пріоритетів бізнесу

Група незалежних експертів, що представляють провідні аналітичні центри України, зокрема ІСЕТ, CASE, ППК – напрацювала пропозиції щодо Концепцій ТОП-10 пріоритетів бізнесу.

Перше питання, яке обговорювалося – введення податку на виведений капітал. Експерти загалом підтримують модель, викледену у законопроекті № 8557. На їхню думку, цілком припустимим є підняття номінальної ставки на кілька відсотків, зокрема ставки по виплаті дивідендів з 15% до 18% з метою недопущення значного розриву між ставками податку на доходи фізичних осіб та податку на виведений капітал.

Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов зазначив, що ставка цього податку має не зменшитись, у порівнянні із поточним навантаженням.

«Якщо ми робимо ефективну ставку на рівні навіть 13%, то у нас з’являється розрив. А будь-який розрив завжди веде до того, що починається «схематоз», – переконаний Михайло. Крім того, на думку Михайла ставка на рівні 20% призведе до зменшення втрат бюджету у перший рік впровадження ПнВК, що суттєво збільшить шанси на реалізацію проекту.

Другий пункт, який обговорили представники бізнес-коаліції, – зниження навантаження на фонд заробітної плати. У 2020 році на думку представників бізнесу ці шкідливі податоки сумарно (ЄСВ+ПДФО+ВЗ) мають сягати 32%, у 2021 – 25%, у 2022- 20%. Досягнення ключового показника у 2020 році має здійснюватися шляхом встановлення соціальної податкової пільги в розмірі 50% від мінімальної зарплати для тих зарплат, що не перевищують двох мінімальних (8346 грн на 2019 рік). Ще одним елементом у 2020 році має стати зменшення максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску для заробітних плат до розміру 5 МЗП. Також експерти погодилися з тим, що потрібно поетапно відмовлятися від солідарної пенсійної системи та трансформувати її у бегаторівневу.

«Повинна вводитися накопичувальна система. Рівень мінімальної заробітної плати і пенсії – не той рівень споживання, який люди звикли підтримувати. Тобто, вихід на пенсію для людей буде стресом. Це питання необхідно вирішувати, це дестабілізує систему. Якщо з одного боку робити зниження ПДФО для великих заробітних плат, а з іншого – обов’язково відрахування до накопичувального фонду – тоді у нас буде впевненість, що вийшовши на пенсію, вони не будуть бігати з порожніми каструлями», – резюмував Михайло Соколов.

Ще одне питання, яке обговорили під час засідання – створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів та ліквідація податкової міліції. Найбільш оптимальним експерти вважають створення единого аналітичного органу – Служби із боротьби з економічними злочинами, в системі органів Кабміну. Згідно із законопроектом, напрацьованим Мінфіном, який зараз доопрацьовується у Офісі Президента, ця служба діятиме як повноцінний правоохоронний орган, займатиметься багаторівневою аналітичною роботою, матиме право на ведення оперативно-розшукової діяльності та співробітники якої будуть отримувати гідні заробітні плати.

Як зазначив фахівець Економічної експертної плтформи В’ячеслав Черкашин, необхідність ліквідації податкової міліції та створення нового ефективного органу ні у кого не викликає сумнівів. Експерт переконаний, що ключовим критерієм нової служби повинна бути компактність. «Ми пропонуємо скорочення співробітників практично у чотири рази. Додатковими опціями проекту є висока заробітна плата і прозорий набір персоналу. Ми посилаємося на законопроект, який розроблявся два роки тому, зараз він допрацьовується», – зазначив Черкашин.

Крім того, експерти обговорили збереження поточної спрощеної системи оподаткування. Дійшли висновку, що держава повинна сприяти легальному малому підприємництву, яке формує середній клас в Україні, а також створювати стимулюючу податкову систему для фізичних осіб-підприємців. На думку старшого економіста CASE-Ukraine, члена Несторівської групи Володимира Дубровського, спрощена система потрібна для функціонування бізнесу в Україні.

«Ми за те, щоб суть спрощеної системи залишалася. Але сплата ЄСВ двічі – один раз за основним місцем роботи, а другий раз ще як підприємець – повинна бути скасована. «Сплячі» ФОПи також не повинні платити ЄСВ у період, коли вони не ведуть діяльність. Звичайно, для бюджету це втрати близько 8 млрд грн. Але це істотне полегшення для підприємців», – підсумував експерт.

Софія Арасланова, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу зазначила, що спрощена система звичайно потрібна, але для підприємців, які користуються нею для ведення власного білого бізнесу. При цьому вкрай важливо унеможливити існування схем, коли великий бізнес, користуючись спрощеною системою, ухиляється від сплати податків у значних розмірах. «Ми підготували низку проектів для мінімізації цих схем та плануємо передати їх на розгляд до нового Парламенту», – повідомила Софія

За підсумками обговорення учасниками Національної бізнес коаліції було погоджено концепції за чотирьма пунктами з десяти та учасники домовились, що після ще кількох круглих столів та погодження інших шести пунктів – детальні концепції проектів із розрахунками будуть передані всім парламентським фракціям.