Партія В. Гройсмана “Українська стратегія” увійшла до виборчої кампанії з високого старту

Підсумки виборів президента і старт кампанії з дострокових виборів до парламенту прискорили процес структуризації політичного поля. Суспільство чекає від політичних сил самовизначення і чіткої заяви щодо їх дій у виборчий період

Особливий інтерес представляє динаміка електоральної підтримки партій, лідери яких брали участь в недавніх виборах президента. Не секрет, що для багатьох з них президентські вибори були етапом підготовки до виборів парламентських. Старт виборчих кампаній цих партій відбувся відносно давно, лідери, що називається, з тріском програли кандидату-новачку. Тому не викликає подиву той факт, що рейтинг багатьох з них пішов вниз.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман у президентських перегонах участі не брав, а займався тим, чим повинен займатися прем’єр – управлінням державою. Але нагадаємо, що основну частину складу уряду формує парламентська коаліція. Це означає, що парламентські вибори Гройсману пропускати не можна. Навіть з урахуванням того, що де-факто на ньому і уряді лежить чи не вся відповідальність за країну.

Парламентська кампанія його партії стартувала лише нещодавно – у другій половині травня. І на подив багатьох експертів, стартувала досить багатообіцяюче.

Так, якщо за оприлюдненими 21 травня даними дослідження групи «Рейтинг» «партія Гройсмана» могла розраховувати на підтримку 0,9% респондентів, то опитування Центру «Соціальний моніторинг» і Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка, дані якого були опубліковані 23 травня, показало рівень підтримки партії прем’єра вже на рівні 1,4%. Нарешті, згідно даними опитування Інституту соціологічних досліджень «Основа», на 28 травня про готовність підтримати партію Володимира Гройсмана «Українська стратегія» заявили 2,9% від тих громадян, які вже визначилися зі своїм вибором.

Можна констатувати, що всього за тиждень рейтинг партії, очолюваної прем’єр-міністром, виріс в три рази. І це незважаючи на те, що чи не кожне рішення уряд відразу ж виявляється об’єктом жорсткої критики з боку опонентів, а суспільству активно нав’язується думка, що у всіх бідах країни в цілому та кожного українця персонально винен саме Кабмін.

Очевидно, що значне число виборців поступово схиляється до висновку, що у Гройсмана і його команди дійсно є стратегія, яку вони реалізують навіть всупереч опору низки політичних союзників. Цим, найімовірніше, викликаний намір Гройсмана йти на вибори самостійно, а не в складі коаліції з ким-небудь. До речі, чітка заява про відмову від об’єднання з іншими політичними проектами (в тому числі і з «Європейської солідарністю» П. Порошенка), стала одним з факторів помітного зростання показників партії «Українська стратегія» останнім часом.

Якщо стартова динаміка зростання рейтингу партії «Українська стратегія» буде збережена і кампанія отримає якісне кадрове і соціально-економічне наповнення, то ця політична сила має добрі шанси подолати 5-відсотковий бар’єр і створити свою фракцію в парламенті наступного скликання.