Канада vs США: до чого тут Україна

На саміті G7 спостерігався конфлікт між лідерами США та Канади. Це вже другий конфлікт між США та країнами з сприятливими умовами/перспективами. Перший відбувся між США з одного боку та Австралією і Новою Зеландією з другого при розвалі Тихоокеанської зони вільної торгівлі. В результаті Штати пішли, а Австралія з Новою Зеландією залишилися, зберігши і ринки збуту, і репутацію. Але стереотипи, які працювали багато десятиліть, мають величезну силу – всі настільки звикли до домінування США, що коли реальність змінилася, більшість вважають за краще закрити очі на реальність, щоб зберегти віру в стереотипи.

І от через півтора року ми спостерігаємо повторення. Звісно, більш жорстке і драматичне – реальність не любить, коли на неї закривають очі, незалежно від рівня етичності та патріотичності мотивації. Ще минулого тижня обговорювали тему збереження північноамериканської зони вільної торгівлі в усіченому вигляді – без Мексики. А зараз економісти можуть обговорювати: чи залишиться вона в усіченому вигляді – без США? При цьому, зрозуміло, що програють усі, але програють по-різному. Найбільше програє Мексика, найменше програє Канада. Схоже, що суто арифметичне розуміння цього найбільше бісить Трампа, який звик жити стереотипами XX століття.

А ще на тлі цього протистояння зовсім не видно Україну. А дарма – українсько-канадська зона вільної торгівлі виявилася цілком життєздатною.

Давно писав, що для України вона значно вигідніша, ніж торговельна угода 2013 року з ЄС, яку необґрунтовано називають угодою про асоціацію. Але і для Канади ця угода вигідна ще більше, ніж для України. Отже, вільна торгівля між США і Канадою руйнується на очах, а між Україною та Канадою цвіте і пахне. Чому так відбувається?

Причини дві, їхній внесок різний. Приблизно на 10% так відбувається через те, що Україна, на відміну від США, далеко від Канади. І на 90% так відбувається через те, що і Канада, і Україна є країнами зі сприятливими довгостроковими умовами/перспективами. А оскільки таких країн зараз меншість, і за кількістю, і за населенням, і за часткою у світовому ВВП, то протиріччя між ними відходить навіть не на другий, а на третій план.

Загалом, Трамп на G7 переконливо підтвердив те, що я прогнозую більше ніж 10 років. Економіка та політика України не будуть орієнтовані на ЄС. Пріоритетами будуть відносини і торгівля з країнами, що мають сприятливі довгострокові умови/перспективи…

Володимир Стус, аналітик, прогнозист, консультант зі стратегії