Клімат чи ліси?
Повені, стихійні лиха та природні аномалії регулярно нагадують нам усім, що ми живемо у біосфері і завжди необхідно зважати на примхи природи та людський фактор, що може вплинути на це. Закарпаття та Прикарпаття знову стало епіцентром негоди, нажаль, є людські жертви. Разом з тим, варто зазначити, що ми не одні, хто стикається з подібними ситуаціями.
Повені бувають не тільки в Україні
В кінці минулого року Венеція опинилася затопленою через повені, які стали рекордом за останні 53 роки, рівень води піднявся на 187 см. Європейське місто, туристичний центр став затоплений, разом з інфраструктурою, школами, дитсадками, історичними пам’ятками та музеями. В місті одразу ввели режим надзвичайного стану. Дренажні та каналізаційні мережі були приведені в посилений режим, залучили додатково комунальних працівників для ліквідації наслідків та виводу зайвої води за межі міста.
Того ж 2019 року в жовтні у Японії проливні дощі забрали життя десяти людей, кілька зникли безвісти. За добу випала місячна норма дощу. Прем’єр-міністр Сіндзо Абе зібрав засідання оперативної групи з реагування на природну катастрофу. Завдяки залученню високотехнологічних рятувальних машин та гелікоптерів, вдалось уникнути збільшенню жертв.
У 2018 році в Берліні випала чотиримісячна норма дощу за одну добу. Місто тимчасово зупинилось на ліквідацію лиха. Але німецькі інженери створили в місті концепцію з адаптації до таких подій. В Берліні існує концепція «місто-губка», як зрозуміло із назви, її мета вбирати у себе зайву воду. Для цього у місті створено штучні водойми з рослинними насадженнями, що перебирають значний обсяг води в себе і розвантажують дренажні системи. Разом з тим, вони створюють озеленені дахи, де на даху багатоповерхівки росте трава і мох, що теж допомагають вбирати воду.
Захід у воді
Західні регіони України не вперше стикаються з подібними проблемами, але цьогорічні повені б’ють рекорди, рятувальники говорять, що в окремих районах рівень води більший ніж у 2008 році. На ліквідацію в центр стихії прибув президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр України Денис Шмигаль для контролю ситуації. Дійсно, одна справа бути в кабінеті в столиці і читати звіти, і через них керувати процесом, а інша – бути самому в центрі стихії і вирішувати проблеми, спілкуючись з людьми та постраждалими. Кожен, хто стикнувся самостійно з цією проблемою має бути впевнений, що чиновники зі столиці не обмежуються обіцянками, а намагаються власноручно вирішити проблему. В уряді вже заявили, що виділять близько 700 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків негоди.
Крім цього, варто відмітити, що Денису Шмигалю близький Івано-Франківський регіон, він добре знає специфіку місцевості, його адміністративні, а також кліматичні особливості. Відповідно, йому краще зрозуміти та оцінити увесь масштаб того, що відбувається та які ресурси варто задіяти для ліквідації наслідків і передбаченню запобіжників на майбутнє.
В даний момент тримає діагностика проблеми, фахівці підраховують збитки та працюють над прогнозуванням подальших подій. В першу чергу, варто зробити все, щоб суспільство повернулось до нормального життя, після чого відбуватимуться заходи для ліквідації наслідків.
Одразу ж після того, як мережею шерились відеокадри води, яка затопила будинки та двори, багато юзерів почали спекулювати причинами таких наслідків. Однією з найпопулярніших – вирубка лісів. Дійсно, така проблема існує вже багато років, проте занадто легковажно говорити, що саме ця проблема стала причиною. Нажаль, проблема, в перчу чергу, у кліматичних умовах, які сприяють таким подіям, оскільки, нажаль, історія Закарпаття не вперше бачить подібні лиха. Тому зв’язок між кліматом та вирубкою лісів не настільки тісний, як може здатись деяким особам.
Одарченко Катерина - політтехнолог, партнер компанії "SIC Group Ukrainе"