Війна до переможного кінця: нова ескалація у відносинах Угорщини та України

Зустріч угорського та українського міністрів закордонних справ на полях сесії Генасамблеї ООН і не могла принести потепління в двосторонні відносини, що все більше загострюються. Причин для цього декілька.

1. «Війна до переможного кінця»

По-перше, і керівництво України, і керівництво Угорщини – занадто схожі в своїх політико-світоглядних позиціях. Вони спираються в своїх країнах на правоконсервативний електорат, який не сприймає компроміси, розцінюючи їх як зраду. Ні влада в Угорщині, ні влада в Україні не може собі дозволити виглядати зрадниками, бо це рівнозначно втраті підтримки значної частини своїх громадян.

Більш того, партія Віктора Орбана активно використовувала і використовує образ ворога і під час парламентських виборів, і після них. Зараз ця технологія використовується Будапештом в основному для протистояння з ЄС і окремими європейськими державами.

Поступово українська влада закріплюється в списку «ворогів» для угорського виборця.

Українська влада з 2014 року активно використовує «образ ворога» для управління правоконсервативним електоратом в нашій країні. У 2017 році список «ворогів» поповнила Угорщина. А в 2018 році використання «образу ворога» стало домінуючою технологією як влади, так і майданівської опозиції в контексті подій, що розгортаються президентської (березень 2019 року) і парламентської (жовтень 2019 року) виборчої кампаній. Тобто, як мінімум до 2010 року в Україні тільки посилюватиметься риторика про боротьбу із зовнішніми і внутрішніми ворогами.

Таким чином, для компромісів в обох країнах відсутні передумови для «потепління» у двосторонніх відносинах. І так буде тривати до тих пір, поки при владі в них знаходяться нинішні правлячі еліти. Примітно, що в Угорщині партія В.Орбана перемогла на парламентських виборах 2018 року, і цей уряд проіснує до наступних виборів. Надані опитуваннями громадської думки рейтинги українських партій і політиків дають підставу вважати, що при владі залишаться партії, що орієнтуються на правоконсервативний електорат.

Тобто, в української влади зміняться прізвища і назви партій, але сама політика українського керівництва не зазнає істотних змін.

Такий базовий контекст напруги, що підсилюється в стосунках між Будапештом і Києвом.

2. Нова якість протистояння

Неоднозначно виглядає історія з відео з угорського консульства в Закарпатті, на якому була висвітлена церемонія складання присяги. Неможливо сказати про мотиви, з якими це відео було знято і потім розміщено в публічному доступі.

Але однозначно, що оприлюднення даного відео стало безвідмовною провокацією.

Якби воно не було опубліковано, то була б можливість непублічного з’ясування двосторонніх відносин. Але після того, як відео стало доступно всім, українське керівництво не могло не відреагувати інакше, ніж відреагувало.

Тобто, однозначно в такій ситуації повинна бути як мінімум висилка угорського консула за межі України і посилення заяв.

З урахуванням базового контексту, реакція угорського уряду теж в цілому була очікуваною.

До безвідмовної провокації з оприлюдненими відео додалася ситуація, коли у двір угорської родини була кинута граната, а також відео, на якому нібито представники СБУ затримують людину з угорським прапором.

Складається враження, що була запущена ціла серія провокацій, і все вивело протистояння Будапешта і Києва на якісно новий рівень – рівень зрослої жорстокості.

При такому рівні емоційної напруги навіть переміщення українських військ в Закарпатті або пікет угорського консульства працюють на посилення напруги і недовіри. І спіраль протистояння поступово виходить на нові рівні.

Нові наслідки

У політичному конфлікті Будапешта і Києва можна виділити два етапи.

Перший почався в зв’язку з прийняттям в Україні закону про освіту, а саме статті 7. Угорський уряд відреагував жорстко: заявив про блокування прагнень України в НАТО, ЄС.

В рамках НАТО були заблоковані деякі заходи за участю українських представників.

Звинувачення Будапешта на адресу української влади про обмеження прав угорської меншини прозвучали в різних міждержавних організаціях, в різних органах Євросоюзу. Оновлений за підсумками квітневих виборів уряд В.Орбана затвердив меморандум, в якому викладена критика керівництва України, і цей документ був розісланий урядам західних держав.

Представники уряду В.Орбана і його партії при можливості стали акцентувати увагу на тому, що керівники України не проводять реформи належним чином.

Крім того, уряд Угорщини отримав важливу перевагу: в травні-червні відбулося зближення між адміністрацією Д. Трампа і офіційним Будапештом. Орбан став для Білого дому важливим союзником в Європі і інструментом політики. Тобто, керівники Угорщини отримали відмінний доступ «до вух» президента США, чого не має керівництво України.

Другий етап почався через безвідмовну провокацію з відео, знятим в угорському консульстві. Україна обурилася тим, що громадянам роздають паспорти іншої держави, попереджаючи про необхідність приховувати цей факт.

Міністр закордонних справ П.Сійярто у відповідь обурився, що в Україні шпигують за консульською установою держави, що входить в НАТО. Також він озвучив, що Угорщина підтримає дискусію в ЄС щодо того, що антиросійські санкції більше не можуть продовжуватися автоматично. А після зустрічі з керівником МЗС України П.Клімкіним на полях сесії ГА ООН Сійярто прямо звинуватив президента П.Порошенко, що він використовує тиск на угорців, щоб отримати для себе вигоди у президентській виборчій кампанії.

Все це вказує на те, що жорсткість інформаційної кампанії офіційного Будапешта щодо українського керівництва помітно посилилася, отримавши нову якість.

Особливо серйозним є «удар» по процедурі автоматичного продовження антиросійських санкцій.

Уряд Орбана зробить так, як заявив.

А ще буде посилення позицій по ряду важливих для України питань в рамках НАТО і ЄС. І крім того, слід очікувати, що в ПАРЄ угорські депутати не просто знову запропонують обговорювати український закон про освіту, а й проголосують за зміни до регламенту, які дозволять повернути повноваження делегації Росії.

Уряд Угорщини має сильнішу позицію, ніж у керівництва України. Вони важливі для Трампа, вони потрібні Польщі, Румунії, Італії, Австрії, Чехії, Словаччині, Литві і ряду інших держав, які перебувають в опозиції до керівництва ЄС, Німеччини і Франції.

Вибираючи між Угорщиною та Україною, вони виберуть Угорщину як важливого союзника всередині Євросоюзу.

Ще до початку першого етапу угорсько-українського протистояння в ЄС і в цілому на Заході почали розчаровуватися тим, як керівництво України проводить реформи.

Закон про освіту породив політичний конфлікт в двосторонніх відносинах. А інцидент з відео, знятим в угорському консульстві, перетворює уряд Орбана в таран, який руйнує і режим антиросійських санкцій, і співчутливе ставлення до України в Європі.

Володимир Воля, експерт-міжнародник Українського інституту аналізу та менеджменту політики, спеціально для «Політеки», 28 вересня 2018 року

Нагадаємо, українців спіймали на зраді батьківщині: скандал з угорськими паспортами набирає обертів.

Як писала Politeka, давно треба було, молодці: українці радо зустріли війська на Закарпатті.

Також Politeka писала, що зайшло занадто далеко: скандал із Угорщиною спалахнув з новою силою, вибухнули нові загрози.