Військовий стан в Україні – необхідність, погроза чи піар?

Politeka розбиралась, чого в заявах більше – реакції на військові загрози чи політичного тиску.

Консервація влади

Хоча про військовий стан згадують далеко не вперше, на тлі загострення ситуації на Донбасі заяви виглядають тривожно. Президент та його оточення піднімали цю тему, щонайменше, тричі – влітку 2014 р., взимку 2015 р. та навіть в 2016 р., що до ескалації біля Авдіївки. Зараз в Кабміні та Адміністрації президента цю можливість коментують обережно. Якщо не цитувати представників влади дослівно, то суть їх меседжів зводиться до того, що «можна ввести, а можна і не вводити, проте це поки не обговорюється». Отже Ірина Луценко лише озвучила популярну у владних колах ідею. Але саме тому, що розмови зараз йдуть з середини президентської політсили, вони й набувають такого резонансу.

До того ж, згідно із законом «Про правовий режим військового стану», відповідний порядок кардинально змінює життя країни. Він передбачає трудову повинність працездатних осіб, примусове відчуження майна у разі необхідності, обмеження конституційних прав і свобод громадян, інтересів юридичних осіб. Також під повним контролем держави опиняються засоби масової інформації і друкарні. Військові можуть забороняти передачу інформації через інтернет. Варто також зазначити, що за військового стану не можна розпускати Верховну Раду і Кабмін.

Але питання про оновлення законодавчої та виконавчої влади наразі відкрите. Верховна Рада сьогодні не працює ефективно, наявність коаліції викликає сумніви, зібрати достатньо депутатів для прийняття важливих рішень стає все складніше. До того ж в квітні свій імунітет втратить уряд.

Все потрібно робити вчасно

На терезах є дві реальні причини для введення військового стану (ВС): політичні реалії та ситуація в АТО.

«У законі України чітко прописано, коли має вводитись режим військового стану, – каже воєнний експерт Ігор Козій. –  Одна з умов – присутність армії ворожої держави, яка намагається окупувати Україну. Ми це вже маємо. Тому законодавчо це могло бути виправдано, якби було зроблено вчасно. Тобто ще у 2014 році».

Не бачить передумов для запровадження ВС й керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

«Коли у нас був Іловайськ і Дебальцеве військовий стан не запроваджували. А тепер, виявляється, потрібно?- дивується він. – Режим військового стану передбачає обмеження права та свободи, створення ставки командування, скасування виборів. І тривати це може як завгодно довго. Наприклад, у Сирії військовий стан триває, фактично, 50 років».

На думку експертів, якщо Україна введе режим ВС, Росія може сприйняти це як пряме оголошення війни. Тоді протистояння вийде на більш серйозний рівень.

«Зараз вона обмежена у використанні зброї. Не може задіяти авіацію і ракети. Бо у нас іде гібридна війна – АТО. Тому люди, які закликають називати це війною, не розуміють наслідків, – пояснює Загородній. – Тим паче, не відомо, чи буде Захід нас підтримувати у цій війні. Тому ця гра різних політиків із військовим станом є дуже небезпечною».

Хто та чого боїться?

Отже, якщо причина розмов про військовий стан не в АТО, вона у політичній площині. Чи вигідні вони владі? В умовах загального погіршення життя українців рейтинги президента і його партії у парламенті падають, і з цим потрібно щось робити. Наростає людське незадоволення, влада це розуміє.

«Ця тема – така собі погроза, – каже Загородній. –  Влада намагається зберегтися. Бачать свої рейтинги і те, як до них ставляться люди. Не дарма ж ходять розмови, що з фракції БПП збираються вийти 10-15 мажоритарників. Бо саме вони – найбільш наближені до землі люди, знають реальні настрої народу. Тому першими й виходять. Економіка зруйнована, реформи не проведені. Якийсь ріст економіки є лише на папірцях Кабінету міністрів. Ціни зростають, еміграція зростає, люди вже жебракують, а ніхто нічого не робить. А коли немає економіки, починають шукати ворогів. Коли оголосили про можливий референдум щодо вступу України до НАТО, стало зрозуміло, що владі вже просто немає з чим іти до людей.  Тому мирний шлях для влади – це лише перевибори парламенту. Бо юридично коаліції не існує, а це – підстава для розпуску Ради».

Експерти справді не виключають введення ВС в якості крайнього заходу. Незважаючи на те, що існування коаліції під питанням, голоси можна буде знайти, варто лише партіям більшості пригадати про свої низькі рейтинги – до 7% у БПП та біля нуля у НФ. От чи надасть «добро» опозиційна «Батьківщина», дуже цікаво. Рейтинги цієї політсили непогані, амбіції Тимошенко всім відомі, експерти вже не раз вказували на те, що цій партії вигідні перевибори у ВР. Нащо ж їй голосувати за рішення, яке заблокує дострокові вибори на невідомий час?

Відповідь напрошується сама собою: словосполучення «військовий стан» лунає скоріше для піару. В реальності на голосування за відповідний указ президента в ВР не чекають.

Можливе й інше – влада готує підґрунтя для спілкування із західними партнерами. Скоро має відбутися зустріч Петра Порошенка із президентом США Дональдом Трампом. Невдовзі також відбудеться щорічна Мюнхенська конференція з безпеки, в якій планує взяти участь Порошенко. Тож, можливо, розмовами про оголошенням військового стану намагаються привернути увагу західних партнерів до активізації бойовиків на Донбасі?

«Із міжнародними зустрічами ця заява навряд чи пов’язана, – каже Загородній. – Перед Трампом зараз всіляко намагатимуться вибачитись за втручання у вибори в США, через злив компромату на Манафорта. Владі треба запропонувати Заходу механізм виходу з конфлікту із Росією. А також показати щось, чим Україна може бути корисною, щоб вони і далі нас підтримували. Світ побудований на раціональних речах. Безкоштовно ніхто нікого не годує. Цим влада має зацікавити Трампа. Все інше – лірика».

Отже варто зупинитись на тому, що заяви про військовий стан мають дві мети, які одна одній не суперечать: погроза і своїм, і чужим  (бойовикам та політикам) та нагадування про свою патріотичну позицію.

Ганна Весела

Фото president.gov.ua