Мертві душі Кабміну: кому Гройсман подарує бюджетні мільярди

Ключовий фінансовий документ країни уже викликав чимало дискусій – як усередині парламенту, так і серед експертів.

Адже ключове питання полягає не лише в тому, вистачить чи ні грошей платників податків на гучні та багатообіцяльні реформи, а й в тому, хто нестиме персональну відповідальність за їхній цільовий розподіл та результативність.

Варто зауважити, що в уряді та низці органів виконавчої влади спостерігається доволі «цікава» динаміка – відсутність на деяких позиціях по кілька місяців, а іноді й більше ніж рік повноцінних очільників.

Як-от у випадку з Міністерством охорони здоров’я. Без перебільшення, реформа медицини виявилась найбільш дискусійною з-посеред усіх. При цьому ключова ініціаторка тотальних змін у вітчизняній медицині Уляна Супрун іще з серпня 2016 року працює в статусі в.о. Досі її так і не призначили міністром охорони здоров’я.

На сьогодні фінансування системи охорони здоров’я становить 3% ВВП – приблизно 70 мільярдів гривень.

Із нового року розпочнеться перехід від бюджетного утримання лікарень до закупівлі послуг. Зрозуміло, що на фінансування всіх цих починань у бюджеті закладено «кругленьку» суму. Яку саме – остаточно буде відомо уже після того, як ВР проголосує за проект бюджету.

Не менш цікавою є ситуація з банківським сектором. Більше як півроку глава Національного банку Валерія Гонтарева перебуває у відпустці. Тобто Верховна Рада має проголосувати за її звільнення.  Проте парламентарі не поспішають змінювати чинний стан справ.

На думку політичного експерта й економіста Тараса Загороднього, відсутність керівників ключових відомств – системна політика кругової безвідповідальності.

«В Україні в останні роки поширена практика, коли ніхто ні за що не відповідає, – переконаний експерт. – Якщо немає відповідальних за злочини, то і немає кого саджати. В результаті маємо низку в.о. замість відповідальних керівників. Відкривається великий простір для зловживань. Можна робити все, що завгодно. Це вигідно всім через низку причин. Одна з них – немає голосів для погодження кандидатури у так званої коаліції. Створюють в.о., які в ручному режимі керують відомствами, продовжуючи красти».

Наслідки такої політики, переконаний політолог, уже відчутні.

«Наприклад, той же Нацбанк, по суті, відсторонений від процесів, – наголошує він. – Та й раніше включався лише тоді, коли треба було розграбувати щось. Питання – коли буде персональна відповідальність для тієї ж Гонтаревої, Рожкової та ін.? Це ж саме стосується МОЗ. Супрун узагалі ні за що не відповідає. Ба більше, вона фактично відмовилась брати українське громадянство ще в липні цього року, коли це питання порушувалось. Навіть якщо і вкраде щось, – їй нічого не буде. Відбувається навмисне руйнування інституцій держави. Здебільшого – від виглядом, що у нас зараз триває війна. Пряме беззаконня. Без закінчення війни на Донбасі та зміни влади нічого не зміниться. Всім зручно займатись маніпуляціями, а критиків влади записувати в агенти Кремля».

Окрім того, серед низки обіцянок уряду варто виділити і масштабну приватизацію у 2018-му. На сьогодні ключова установа, яка всім цим має займатись – Фонд держмайна – теж без офіційно призначеного нового керівника. Глава відомства Ігор Білоус подав у відставку 10 квітня 2017 р. Зараз його обов’язки виконує Віталій Трубаров.

Ще одна важлива законодавча інновація, навколо якої точаться безперервні політичні баталії – земельна реформа. Влада обіцяє, що уже з наступного року в нас має запрацювати ринок землі. Власне, це є однією з ключових вимог МВФ для отримання Україною наступного фінансового траншу.

Нагадаємо, що міністр МінАПК Тарас Кутовий подав у відставку в травні цього року. Зараз відомством управляє його перший заступник Максим Мартинюк.

Також в Україні немає міністра інформаційної політики. Кум генпрокурора Луценка Юрій Стець подав у відставку в травні 2017-го.

Без керівництва і Державна фіскальна служба. ЇЇ скандального голову Романа Насірова через звинувачення у завданні збитків державі на 2 млрд грн у березні 2017 року відсторонили від виконання обов’язків.

За словами юриста, представника України у Венеційські комісії у 2013-2017 роках Володимира Пилипенка, відсутність укомплектованого уряду – порушення базових принципів демократії – персональної відповідальності.

«Гройсман закликає якнайшвидше ухвалити державний бюджет на 2018 рік, – зауважує Пилипенко. – Якщо ми говоримо про європейський підхід у роботі, то давайте й в інших питаннях діяти по-європейськи. Йдеться передовсім про персональну відповідальність кожного члена уряду – як за проведені реформи, так і за розподіл отриманих із бюджету коштів. Інакше виходить, що у разі провалу одного, а то й кількох найважливіших напрямків державної політики пояснень не буде, буквально, в кого вимагати».

Він зауважує, що такий стан справ виник невипадково.

«Вочевидь, хтось у владі дуже зацікавлений у тому, аби керувати процесами і бюджетними потоками, залишаючись у тіні, поза зоною публічної критики, – вважає правник. – Але це не має нічого спільного з адекватною політичною практикою, нормами права і цінностями прозорої та відкритої влади. Перед тим, як починати обговорення проекту держбюджету на 2018 рік, уряд і центральні органи виконавчої влади мали були повністю укомплектувати. Українці мають право розуміти, хто саме отримує доступ до розпорядження бюджетними коштами і хто відповідатиме за ймовірні провали».

Романія Горбач