Пенсійна реформа: кардинальні зміни чи імітація?

Законопроект підтримали 288 народних депутатів. Не голосували фракції «Батьківщина» та «Опозиційний блок», які вже заявили, що домагатимуться скасування цього рішення. Про основні нюанси пенсійної реформи Politeka дізналася у економіста, президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка.

Про позитивні зміни

Друга проблема, яка потребувала вирішення – це необхідність зменшити кількість пільгових пенсій. Нині в Україні багато пенсій не за роботу, а згідно якихось документів. Як результат, людина могла багато працювала, а потім отримати пенсію меншу, ніж, наприклад, працівник, який все життя був на державній службі й сильно не перевтомлювався. Зараз цю розбіжність дещо зрівняли. Тепер більшу пенсію отримуватимуть лише особи, які працювали на посадах із ризиком для життя. Якщо ж людина працювала в державній охороні, але весь час перебувала в кабінеті, пенсію отримуватиме таку, як і звичайний офісний працівник. Це справедливо.

Окрім того, закон упорядковує тлумачення, що таке пенсія за інвалідністю. Чітко дали визначення, що пенсія за інвалідністю залишається, але стосується людей, які дійсно мають інвалідність згідно законодавства України. Щоб не було жодних питань. Впорядкувавши цю норму, зараз псевдоінваліди пенсію не отримуватимуть. Це теж справедливо.

Ще з корисного: у законі прописали пункт, який стосується пенсій, що виплачують українцям за кордоном. Це врегульовуватиметься міждержавними угодами, у цьому разі жодних обмежень чи заборон із боку України не буде. Головне, щоб були відповідні угоди. Фактично, люди зможуть отримувати частину пенсії у будь-якій країні, а частину в Україні. Таке допускається.

На цьому усе позитивне у прийняті пенсійній реформі закінчується.

Про підводні камені реформи

Закон не передбачає підняття пенсійного віку, але відбулася цікава річ із страховим стажем. З 2018 року особі, яка виходитиме на пенсію, треба мати 25 років страхового стажу, а з 2028 року – 35. Якщо особа почала працювати у 25-річному віці, то 35 років страхового стажу – нормально. Але може бути горе. Облік страхового стажу ведеться з 2004 року. Хто почав працювати з 2004-го – проблем не матиме, а от хто раніше – має готуватися до найгіршого.

Якщо ви працювали у державній установі чи великій компанії, яка фактично нікуди не зникла – проблем не буде. Інший варіант, якщо ви до 2004 року працювали у різних невеликих підприємствах, яких вже не існує. Тепер вам доведеться шукати папірець, який доводитиме, що ви там працювали легально і це підприємство платило податки у Пенсійний фонд. У більшості випадків знайти такий папірець буде проблематично.

Може бути ситуація, що вже й вік виходу на пенсію підійшов, і особа впевнена, що напрацювала 25 років стажу, а прийшовши у Пенсійний фонд, вона з’ясує, що без відповідних довідок необхідної кількості років страхового стажу їй не зарахують.

Ще принципово, щоб особа була офіційно працюючою, або офіційно безробітною. Якщо людина безробітна, але офіційно не стоїть на обліку – стаж не зараховується.

Реформа дає можливість купити один або два додаткових роки страхового стажу. Рік коштуватиме майже 17 тис. грн, два роки – понад 25 тис. грн. Однак страховий стаж навряд чи хтось купуватиме. Це невигідно.

Абсурд виходить. Якщо людина має гроші, навіщо їй страховий стаж? Вигідніше покласти їх на депозит і, відповідно, більше заробити. Влада говорить, що з часом пенсія виросте. Але щось не дуже їм вірю. Якщо цей ріст відбуватиметься такими темпами як зараз, то виросте на якісь копійки. Тому випадки купівлі страхового стажу будуть поодинокими.

Про дефіцит Пенсійного фонду

Реформа не допоможе скоротити дефіцит Пенсійного фонду. Так, кількість людей, які виходитимуть на пенсію, зменшиться за рахунок того, що частина не зможуть вийти на пенсію, бо не матимуть необхідних років страхового стажу або не зберуть довідки, які могли б підтвердити його наявність.

Але в Україні зараз так багато пенсіонерів, що радикально на дефіцит Пенсійного фонду це не вплине. Куди вони дінуть нинішніх пенсіонерів? Їх вже 13 млн. Єдине, чого досягнули нововведеннями, що тепер кількість пенсіонерів зростатиме повільніше.

Вони самі не знають, що буде з дефіцитом Пенсійного фонду. Заявляють, що наступного року він не перевищить 150 млрд грн.

Підсумок

З того, що прийняли не буде ніякого зиску. Це не пенсійна реформа, а її імітація. Влада не хоче приймати справжню реформу.

Усе найбільше горе нам залишили – це солідарна система та корупція у Пенсійному фонді. Там же крадуть на кожному кроці. Незважаючи на всі запити та намагання визначити, скільки коштує адміністрація Пенсійного фонду, інформація відсутня. Виходить, що гроші у Фонд заходять, а потім витрачаються неймовірно великі суми на держслужбовців, які це все обслуговують, різні програми, будівництво, автівки. Виникає питання – навіщо ви скільки витрачаєте? Хто вам дозволив забирати у населення скільки грошей? Так як чіткого контролю немає – виникає корупція. І от цю корупцію вони й залишили.

Справжня пенсійна реформа мала полягати в тому, щоб позбутися солідарної системи. Солідарна система – це Радянський союз. Вони залишили цей «СРСР» і стверджують, що реформували. Це не так. Не працює ця система. Уже 26 років перевіряли. У Європі не існує солідарної системи. Лише у Польщі залишився шматок, але основна все ж накопичувальна. А в Україні це збереглося. От і маємо постійні дефіцити та несправедливі пенсії. Пенсійна реформа дійсно б відбулась, якби Україна перейшла на європейську накопичувальну систему.

У законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій» прописали, що накопичувальна система в Україні почне працювати з 1 січня 2019 року. Знову людей обманули. Подібне вже чули. Раніше було прописано, що накопичувальна система почне працювати з 1 січня 2003 року. Скільки вже часу пройшло? Впевнений, що восени наступного року приймуть зміни до закону, щоб перенести це впровадження на 2020 чи 2030 рік. Скажуть, що не встигли підготуватися.

Ольга Головка