Нафта дорожчає, рубль падає

Для такого тренду були певні обставини. Зокрема, позитивне сальдо російського торгового балансу, не в останню чергу підтримуване контрсанкціями і певним зменшенням імпорту, більш прийнятний рівень цін на нафту близько $50 за барель тощо.

Однак економічні та фінансові складові розбилися об геополітику. Посилення санкційного режиму, його очевидна політична основа визначають довгострокову політику Заходу проти Росії. Світ вступив у нове видання холодної війни, це не додає західному бізнесу інтересу до інвестування в російську економіку. Звідси вихід на поверхню факторів, що впливають на тренд зниження російського рубля.

Америка рушила у відпустку і приготувалася до ремонтів

Минулий торговий тиждень завершився падінням рубля в торгах на Московській біржі до $60,04 рубля, €70,45. При цьому індекс MICEX Московської міжбанківської валютної біржі (ММВБ) падав до 1912,49 пункту, індекс RTS – до 1000,95, часом знижувався до 999,56.

Початок тижня не дав помітних змін. Нафта марки Brent трохи подешевшала до $52,38, що не дало жодного полегшення рублю. Його падіння тривало щодо долара та євро, також зменшувалися індекси MICEX і RTS.

Що ж розірвало, здавалося б, сильну зв’язку підвищення цін на нафту – зміцнення рубля?

Зростання вартості нафти носить нестійке, переважно має сезонний характер. Почався період відпусток, і моторизована Америка сідає на автомобілі, летить у літаках та їде в потягах до місць відпочинку. Все це зумовило більший попит на нафту і нафтопродукти.

Відповідно, за даними Американського інституту нафти (API), комерційні запаси нафти в країні зменшилися за тиждень, що закінчився 21 липня, на 10,2 млн барелів – це найбільше зниження з вересня 2016 року. За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), до 21 липня з резервів вивели ще 7,2 млн барелів, а за місяць – 37 млн ​​барелів нафти. Зараз запаси становлять 484,3 млн барелів.

Підвищення споживання сприяло збільшенню виробництва нафтопродуктів. Добовий обсяг його зріс на 0,16 млн барелів до 17,28 млн. Окрім того, очікується у вересні початок осінніх ремонтів на нафтопереробних заводах (НПЗ), тому створюють необхідний запас нафтопродуктів. Дефіциту намагаються уникнути. Власне, ремонтні роботи на НПЗ уже почалися, зокрема на Алясці, що зумовило незначне зниження виробництва нафти і продуктів із неї.

Як відзначають аналітики ринку, певним драйвером зростання цін на нафту послужили підсумки саміту ОПЕК+, що пройшов у Санкт-Петербурзі. На ньому Саудівська Аравія оголосила про скорочення в серпні експорту нафти до 6,6 млн бар./добу. А ОАЕ повідомили про скорочення свого експорту на 10%.

Додамо високу ймовірність, що США накладуть ембарго на постачання з Венесуели, що призведе до певного перерозподілу ринку до заміни обсягів імпорту. До речі, Росія із задоволенням заповнить нішу, що утворилася після припинення постачань із Венесуели, оскільки її нафта близька за складом і не вимагає істотної переробки на американських НПЗ.

Певною мірою ці фактори додатково підтримали тренд підвищення цін на нафту.

Проте почнуть діяти і протилежні явища. Чим вища ціна на нафту, тим активнішими будуть виробники, які не входять до ОПЕК, передовсім США. Саме їхня нафта заповнить недостатнє постачання від країн ОПЕК, тому нинішнє підвищення цін не може бути довгостроковим трендом.

Кругове зниження

Начебто Росія виграє від зростання цін. Зараз її нафта марки Urals лише на 60 центів дешевша за нафту марки Brent. Однак це ніяк не допомагає рублю зміцнитися. Навпаки, від торгів до торгів він продовжує дешевшати щодо долара і євро. І це при тому, що американська валюта сама дещо ослабла щодо євро.

Причин такого розвитку подій кілька.

По-перше, про геополітичний чинник ми вже говорили. Наразі він є визначальним у тиску на рубль. Політичні проблеми, очевидний тривалий період поганих відносин, через заплановану висилку американських дипломатів із Росії, знижують привабливість рубля для спекулянтів і взагалі для проведення комерційних операцій. Як наслідок – наростає позбавлення від російської валюти і звуження її використання в розрахунках. Рубль мало кому потрібен. І тому дешевшає.

По-друге, інвестицій в Росію немає, клімат і політична ситуація не сприяють. Водночас із країни виводять капітал. Нехай не в таких обсягах, як раніше, але процес триває, і приплив валюти поки забезпечується позитивним торговельним сальдо.

По-третє, імпорт дорожчатиме, а без нього ніяк не обійтися. В умовах санкцій їх доведеться якось оминати, шукати посередників, подовжувати торгові та логістичні ланцюжки. Все це повинен оплачувати кінцевий споживач, а це додаткове зростання цін і ослаблення національної валюти.

short_link url=”https://politeka.net/reading/analytics/466621-kitajskaya-morskaya-ekspansiya-kak-podnebesnaya-rasshiryaet-svoi-gorizonty/”]Читайте также[/short_link]

По-четверте, не допомогло зупинити девальвацію і збереження Центральним банком Росії облікової ставки на рівні 9%. Попередні зниження вже призводили до девальвації, тому російський регулятор не зважився на такий крок.

По-п’яте, завершилися виплати приблизно $0,3 млрд за податком на прибуток,  цей фактор перестане підтримувати рубль. Із другого боку, починається конверсія дивідендних виплат, а це підсилює тиск на російську валюту, оскільки знадобляться долари та  євро.

Усі ці фактори, як короткочасні, так і триваліші, утворюють стійкий тренд подальшого зниження курсу рубля щодо долара та євро. І тут інтереси влади, бізнесу і громадян починають розходитися.

Політика диктуватиме

Уже очевидно, що грошей у Росії катастрофічно не вистачає. І це не лише враження простих громадян. Депутат Державної думи Ігор Сухарєв у ефірі радіостанції «Ехо Оренбурга» прямо заявив, що витрати на війну в Сирії важливіші за зарплати лікарів. На його думку, «Сирія нам, напевно, потрібніша сьогодні, ніж заробітні плати». Він роз’яснив радіослухачам, що «ми повинні розуміти, навіщо ми ведемо війну в Сирії, навіщо нам Середземне море, тобто які загрози приховують кораблі, що можуть зайти в Середземне море, маючи крилаті ракети. Обрав Сирію – хай вибачать лікарі».

Звичайно, праця лікарів швидкої допомоги, як він зазначив, дуже важка, а зарплата не відповідає моральним і фізичним затратам, але Сирія все ж таки важливіша.

За таких умов девальвація рубля дозволяє російському керівництву вирішити поточні проблеми коштом додаткової емісії. До президентських виборів необхідно хоч якось підняти пенсії і зарплати бюджетникам.

Виникла економічна і фінансова ситуація робить американські санкції вельми болючими. Ба більше – з часом їхній негативний вплив на російську економіку зростатиме, що обіцяє рублю нерадісні перспективи.

Усе це вносить повну невизначеність у внутрішню політику Кремля на найближчу перспективу. Добре поінформований головний редактор радіостанції «Ехо Москви» Олексій Венедиктов у інтерв’ю єкатеринбурзькій інтернет-газеті Znak сказав, що «еліти дуже нервують. Уже очевидно, що якщо президент виставиться і піде на вибори, відбудеться значна зміна команд». Нічого немає гірше для чиновника, тим паче високопоставленого, як московського, так і регіонального, ніж кадрова і політична невизначеність.

Та й як їй не бути, якщо політика загнала економіку і фінанси в такий глухий кут, що виходу просто немає.

Психологічно населення готують до тривалої облоги, необхідності терпіти труднощі заради досягнення зовнішньополітичних успіхів.

Сирія важливіша, ніж зарплати лікарів, війна на Донбасі ще важливіша, оскільки  необхідно захищати рускій мір, вигадану Малоросію. Витратили на агресію проти України за останній рік 160 млрд рублів, а далі “за ценой не постоим”.

Країна з 2% в світовому ВВП справді вирішила змагатися в питанні військово-морського флоту з США з їхніми 25%. Триває цілеспрямоване промивання мізків гаслом, що за державну велич потрібно платити. Хочете Кримнаш – платіть і не стогніть.

Другим аспектом буде максимальне закручування гайок усередині країни, оскільки жодної чіткої відповіді на зовнішні виклики російська влада не має, а те, що пропонують, для неї означає відступ.

На це Путін ніколи не зважиться, він протистоятиме Заходу до останнього рубля і бареля проданої нафти.

Відповісти серйозно на санкції Росія не може. Занадто нерівні сили Росії та США в економіці, фінансах і геополітиці. Ось чому Путін в інтерв’ю прокремлівському телеведучому Володимиру Соловйову вкотре вкинув очевидну брехню, заявивши, що з Росії висилають більше ніж 750 американських дипломатів.

Колишній посол США в Росії Майкл Макфол написав у Twitter, що такої кількості працівників США в Москві не мають. РІА Новини повідомили, що висланню підпадають 200-300 американських дипломатичних співробітників.

Очевидно, що великі цифри мали означати для громадян силу держави російської, а реальність не має значення. І те, що простим людям тепер доведеться, за словами Макфола, чекати американську візу тижнями, навіть місяцями, в Кремлі нікого не хвилює.

Політика в Москві вже давно диктує економіці. Віддуватиметься за це рубль.

Юрій Райхель