Усі теракти «Ісламської держави» в Європі – робота Кремля

– Нещодавно в польській Gazeta Wyborcza вийшла стаття, яка наробила багато шуму в Україні. Її суть в тому, що посилення військ РФ на південному заході загрожує Україні, а не країнам Балтики або, скажімо, Білорусі?

– Якщо згадати історію, то ми знаємо різні приклади, як кінчалися такі конфлікти. Був приклад Чехословаччини, у якій Гітлер спочатку окупував Судети, а через рік президент Чехії безконфліктно визнав себе протекторатом Німеччини. А союзники Гітлера, які правили в Словаччині,  проголосили незалежність і відокремилися від Праги.

Був приклад війни Сталіна проти Фінляндії. Він, як мені видається, найбільше схожий на нинішню війну Путіна проти України. Тоді Сталін теж заявляв, що «СРСР тут ні при чому», а це «внутрішній фіннскій конфлікт». Сталіну тоді, як і Путіну зараз, вдалося захопити лише вузьку південну прикордонну кромку фіннської землі.

А от із Чехословаччиною Україна не має нічого спільного.

Тисячу років словаки і чехи жили в різних державах. Словаки в X-XX століттях були в складі Угорщини, а чехи – спочатку в союзі, а потім у складі Австрії. В одній державі чехи і словаки до 1939 року жили лише  20 років. І навіть у ній були чотири окремі землі (Словаччина, Богемія, Моравія і Закарпаття), два державні мови і ще шість регіональних мов. Тобто навіть ці 20 років чехи зі словаками прожили окремим життям.

Насправді Путін має значно більше спільних рис зі Сталіним, ніж із Гітлером.

Путін і Сталін ніколи не брали участь в конкурентних виборах з непередбачуваним результатом. Обидва були призначені на свої пости згори попередніми диктаторами-напівдиктаторами. І посилювали свою владу апаратним, непублічним шляхом. Причому перші роки переважно тим, що «пливли за течією». І лише після зміцнення своїх позицій серед бюрократії і силовиків почали «проявляти себе».

Гітлер від самого початку був публічним політиком, тричі перемагав на демократичних конкурентних виборах, з них двічі – перебуваючи в жорсткій опозиції до діючої влади. Але Путін, звісно, хотів би домогтися від України того самого, чого Гітлер домігся від Чехословаччини.

Саме на це націлені й усі ці показові «концентрації військ», і акція ФСБ з викрадення з тортурами і пошкодженням обличчя і рук лідера «Самооборони Майдану» і партії «УКРОП» запорізького Енергодара, члена виконкому міськради Енергодара Євгена Панова, якого Путін «обізвав українським терористом ». І з якого після цього вибили «зізнання» в причетності до неіснуючих «терактів», які не відбулися.

Все це націлене на те, щоб схилити Україну «здатися без бою». Точно так само – як Чехословаччина Гітлеру в 1939-му. До речі, подібні викрадення ФСБшники здійснюють аж ніяк не вперше. Вже неодноразово викрадалися за кордоном з вивезенням на територію РФ і українські прикордонники, і навіть естонський.

Втім, у Путіна, крім України, є й інші цілі для застосування власних мілітаристських планів.

Фінляндія – не член НАТО, а отже – беззахисна. Ну, а Путін воює лише із беззахисними. Кремль витрачає величезні гроші на фінансування в Фінляндії всіх партій, які готові задекларувати, що «поки можна відкласти вступ в НАТО».

Точно таку саму роботу веде він і щодо Швеції. А рупор КДБ і Кремля Жириновський (офіційний віце-спікер парламенту РФ) постійно публічно заявляє, що «Фінляндія – це частина Росії, і треба її повернути Росії». Хоча насправді Фінляндія і в 1809-1917 не входила до складу Росії, а лише мала спільного з нею монарха. Це в світовій історії була не рідкість, коли один і той самий монарх-династія очолював одразу кілька держав. І Фінляндія в 1809-1917 роках мала окремі від Росії парламент, кордон, митницю, Конституцію і всі закони.

Тим часом постійно лунають погрози з боку путінських пропагандистів і на адресу Білорусі.

Здавалося б, країна є членом всіх можливих кремлівських колоніальних організацій: і СНД, і ЄврАзЕС, і ЄАЕС-ЄЕП-ТС, і ОДКБ, і СГРБ, проте Путіну і цього все мало. У 2015 році співробітник «Центру проблемного аналізу» путінського олігарха Якуніна написав на сайті «Взгляд.ру», що належить головному кремлівському інтернетчику та екс-депутату «Єдиної Росії» Рикову, що Александр Лукашенко повинен провести «референдум про приєднання до Росії восени 2015 року» та що «Білорусія вже взимку 2015 року увійде до складу РФ на правах автономії ». А інакше «альтернатива цьому велтми сумна: Білорусію в нинішньому вигляді ліквідують», з нею буде, як з Україною, яку «розірвало».

Майже щоденним потоком йдуть подібні публікації на путінському пропагандистському iarex.ru – сайті соратника Владислава Суркова (який працював разом із ним в адміністрації президента РФ) Модеста Колерова. Там навіть малюють карти захоплення Прибалтики і «пробивання коридору до Калінінграду». Так само, як вони мріяли захопити лінію Маріуполь-Бердянськ-Мелітополь – Херсонська область, «щоб пробити коридор до Криму».

А ще вони малюють – як всю Прибалтику захоплюють. Або окремі східні та південні шматки з виходом на Калінінград. Зрозуміло, що цей «коридор в Калінінград» можливий лише, якщо перед країнами Балтії захопити Білорусь.

Але я не думаю, що це все реально сьогодні.

– Чому?

– Просто грошей немає. У 2016 році вперше за 18 років військові витрати навіть в рублях зменшуються. Сумніваюся, що в цій ситуації Путін може почати якусь нову війну. Вже розпочаті в 2011 війну в Сирії і в 2014 війни в Україні та Ємені він продовжує і витрати на них тривають, а ось на нові війни грошей немає.

Тому Кремль і перейшов на дешевший варіант свого мілітаризму – на теракти в Європі, США, Туреччини та інших країнах, які голосували проти окупації Криму і проти путінської колоніальної адміністрації Асада.

– Що ви маєте на увазі?

– Усі теракти «Ісламської держави» в Європі в кінцевому підсумку – робота Кремля.

Путін створив ІДІЛ із залишків військових і спецслужбистів Саддама Хусейна, яких він сховав в 2003 році в своїй Сирії. Кремль контролює керівництво ІД, а вони накручують своїх божевільних адептів наносити удари туди, куди потрібно Путіну. Підривати-вбивати в тих країнах, які він вважає ворогами – але не чіпати Росію та інші колонії Путіна.

Саме тому ІД не вчинила жодного теракту в Росії. Але зате вчинила вже десятки терактів в країнах, які в ООН голосували проти окупації Криму та путінської адміністрації Асада. Якби путінська пропаганда про те, що «Захід нічого не робить проти ІД, а Путін єдиний бореться з “Ісламською державою», була би правдою – то все мало відбуватися з точністю до навпаки. Теракти ІД мали би відбуватися лише в РФ, а інших країн не торкатися.

Насправді ми бачимо ситуацію, на 100% і на 180 градусів протилежну до тому, що лунає у путінській пропаганді. Теракти відбуваються лише проти ворогів Путіна (ЄС, США, Туреччина і т. д.), а РФ та решту колоній Путіна в жодний спосіб не зачіпають.

Крім того, і в Сирії Путін бомбував і бомбує майже виключно сирійську опозицію, яка воює і проти Путіна-Асада, і проти ІД. Він скидав і скидає 2-тонні бомби на 2,5-мільйонне Алеппо (найбільше місто Сирії) і на майже мільйонні Хомс і Хаму, а також на густонаселену провінцію Ідліб.

Все це – місця, де ніколи не було ніякого ІДІЛ, а були і є тільки противники ІД. Ці місця розташовані в густонаселеному заході Сирії, а “Ісламська держава” контролює лише пустельний схід Сирії. І всі ці місця путінських бомбардувань відокремлюють від столиці ІД Ракки 200-300 км.

Путін насправді бомбує в Сирії лише супротивників “Ісламської держви”, а іділівці підривають-вбивають лише в країнах-ворогів Путіна. Та й створена ІД на території Путіна (Сирії, що розташована під російською військовою окупацією з 1970 року і донині). І створена з його друзів – військових і спецслужбистів Саддама, які втекли з Іраку на територію путінської Сирії.

Навіть почерк у ІД та в агента ГРУ Шаміля Басаєва і агента КДБ-ФСБ Кадирова – однаковий. Ті самі відрізання голів ми бачили в Чечні, які в 1999 показував путінський пропагандист Доренко з коментарями. Мовляв, вибирайте: або Путін – або ці відтиначі голів і джихадісти. І раптом невдовзі головний чеченський джихадист Кадиров стає путінським главою Чечні, а потім і його син Рамзан. Тобто Путін, по суті, завоював Чечню для того, щоб передати владу в ній династії головного чеченського джихадиста…

Мета, з якою господар Кремля створив ІД, теж цілком очевидна. У світі – штучно створити «загрозу ісламського тероризму», на якій піаритимуться і набиратимуть очки всі путінські фашисти і расисти: від Марін Ле Пен – до Дональда Трампа.

А також, щоб після кожного теракту в ЄС, США, Туреччини, Іраку, Афганістані і т.д. Путін міг запропонувати «разом поборотися з тероризмом». Запропонувати світовим лідерам зустрітися з собою, ввести російські війська і російських спецслужбистів в ті чи інші країни.

Цілі в Сирії – також зрозумілі. Знищити сирійську опозицію і створити штучний вибір між двома путінськими силами: шиїтськими терористами Асада-Шабіхі-Хезболли – і сунітськими терористами ІД (із залишків Саддама).

Мовляв, вибирайте: або Путін-Асад – або «відтиначі голів» з ІД. І навіть якщо сирійський народ за такого вибору вирішить, що «краще ІДІЛ, ніж Асад» – Кремлю теж добре, бо “Ісламська держава” теж йому підконтрольна.

– Але ж була катастрофа російського літака А321 над Синайським півостровом 31 жовтня 2015 року?

– Це відбулося не на території Росії. І тут у Путіна був чіткий план: спочатку – крах російського літака 31 жовтня, а потім – масштабний теракт в Парижі 13 листопада. Після цього він заявив про необхідність французам об’єднатися з ФСБ і ГРУ для боротьби з тероризмом.

– І Франсуа Олланд тоді ще приїжджав до Путіна наприкінці листопада 2015 року.

– Західні лідери або ведуться на це все. Або вдають, що ведуться. Але, принаймні, приїжджають до Путіна послухати його пропозиції. Можливо, всі ці розводки і пропозиції нікого особливо не вражають. Путін не досягає повністю своєї мети.

Одначе й відсічі в терористичній грі теж немає. Тому теракти посилюються.

Якби на Заході всі лідери заявили про зв’язок господаря Кремля і терактів –  він би припинив цю криваву гру. А тоскільки вони ведуться на його пропозиції «перемовлятися», то у Путіна є нагода посилити теракти. Тим паче, зрозуміло, що він за всіма параметрами причетний до створення «Ісламської держави»…

Бесідував Олександр Куриленко

(Продовження інтерв’ю читайте завтра, 22 серпня).