Неминучість дефолту
Прем’єр назвав найбільшою проблемою економіки України дуже високий розмір держборгу. Насправді ж основна проблема не в цьому.
Основна проблема – системна неефективність найбільших власників України – першої десятки українських олігархів. Вони можуть ефективно тільки добувати сировину і робити напівфабрикати. В інноваційній та високо конкурентній економіці виробництва товарів/послуг із високою доданою вартістю найбільші українські власники, тобто напівкримінальні авантюристи, які стали олігархами, абсолютно неефективні.
Але припустімо, Стус не має рації, а Гройсман має. Припустімо, що він прем’єр – йому видніше. Тоді виходить, що це логіка в стилі Салтикова-Щедріна – Гройсман прем’єр 2018 року звинувачує Гройсмана спікера 2014 року!
Звідки взявся цей розмір зовнішньої заборгованості? Через бездарну її реструктуризацію, проведену міністром фінансів Наталією Яресько в 2015 році. Я тоді скрізь акцентував увагу на тому, що ця реструктуризація вигідна не Україні, а винятково її західним кредиторам.
Але спікер Гройсман тоді думав інакше, і провів її через Раду. Потім Яресько, з відчуттям виконаного обов’язку, повернулася в Штати, а Україна залишилася зі своїми боргами, як із розбитим коритом.
Так, у 2015 році було упущено прекрасну можливість країні-жертві російської агресії оголосити дефолт у зв’язку з усім очевидним форс-мажором.
Але це тільки квіточки, оскільки, за цією угодою про реструктуризацію, 2019 року завершиться пільговий період, і платежі зростають в рази. Про що зараз прем’єр і ллє крокодилячі сльози, звинувачуючи, по суті, себе ж.
Розглянемо ситуацію з погляду Заходу. Не маю інформації, як Заходу вдалося колишню й нинішню громадянку США, яка тимчасово була тоді громадянкою України, а заодно і міністром фінансів, змусити укласти реструктуризацію не в інтересах України, але в середньостроковому плані ця комбінація мало допоможе західним кредиторам України.
Чотири частини мовиУкраїну у всякому разі чекає дефолт. Навіть гіпотетично найбільш чесний і професійний уряд не зможе виконувати після 2019 року укладену Яресько угоду. Тобто дефолт було закладено ще в 2015 році.
А зараз, на мою скромну думку, крокодилячі сльози прем’єра і його звинувачення на адресу самого себе пов’язані з жорсткою позицією Заходу щодо імітації українських реформ. І неминучим розпадом фінансової системи України без траншів МВФ. Із низки основних напрямів влада своїми діями загнала себе в стратегічний глухий кут, з якого вихід один – відставка.
Володимир Стус, аналітик, прогнозист, консультант зі стратегії