Як правильно пірнати в грязь
Судячи з усього, правляча коаліція ідеально освоїла базовий алгоритм «облому» і нескінченно його юзає. Успішно пірнаючи в найкаламутнішу воду, навіть тоді, коли це просто неможливо. Ми ж, слідуючи власному несвідомому, із задоволенням купаємося в цьому бруді, автоматично перемикаючись з одного скандальчика на інший. Покліпали очима, постукали вухами, поприндитися і забули.
Як працює подібний алгоритм? Просто. Як в незабутньому: «з усіх неприємностей станеться та, збиток від якої буде найбільшим». Спочатку треба обов’язково вибрати найскандальніше рішення. Наприклад, наполегливо продавлювати когось надзвичайно брудного на якусь посаду. Потім, коли почнеться вселенський хай з приводу призначення і забрудненості кандидатури, на якийсь час піти в тінь. Помовчати. Напевно, щоб суспільство максимально самонакрутилося ненавистю і роздратуванням. Дивно, але автори ініціатив чомусь вважають, що медійка легко контролюється. Це в «кучмівському вчора» можна і потрібно було контролювати газету, телеканал, журнал – їх то і було пару десятків на всю країну. Зараз мільйони агресивних і живих газет, журналів, ютуб. І як це контролювати? Правильно, адекватними повідомленнями і тонким розумінням масової психології. А що роблять наші хлопці? Вибирають істеричну реакцію, яку ділять на три стадії. Перша: заперечення очевидного. Не були, не лобіюємо, не знаємо, не літаємо. Друга: часткове визнання з щирим нерозумінням – «а що тут такого?» І нарешті, стадія третя: «та пішли ви всі в ж…у!», «На себе подивіться!». Цю стадію, як правило, доповнюють традиційним – «це точно російська провокація!» «Хтось ззовні виставляє нас дурнями, змушує нахабно щурячити і придумує замість нас якісь тупуваті виправдання, а після нашими устами їх вимовляє».
У мене прості питання. Навіщо потрібно наполегливо шукати на ринку людського марнославства покидьків, підбирати їх і намагатися призначити на публічні посади? Навіщо провокувати? Навіть якщо вони надають різні «корисні» послуги? Чому не можна просто платити кешем і тримати далеко осторонь? Чому не можна робити щось відкрито, пояснюючи свої наміри попередньо? А не придумувати якісь складні історії прикриття, де присутнє щось «таємниче»? Чому потрібно повністю програти тому ж Портнову всі судові справи тут і особливо в Європі, але продовжувати його пустопорожньо ображати? І не тільки в Портнові справа. Маючи в руках всю оперативку і всі суди, немає жодного доведеного факту. Курченка не рахую. Там мова про великі гроші, які можна перекласти в свою кишеню. До речі, про гроші. Зрозуміло, що Кабмін Гройсмана переформатовувати ніхто не буде, так як це призведе до обнуління тіньових квот, конфлікту смотрящих і незапланованої зупинки в жратві. Але як все-таки з подібними «талантами все провалити» можна буде легалізувати тіньові доходи?
Михайло Подоляк, політтехнолог