Коли зітхне принижений народ
Тож зрозумійте слово того болю
Д. Павличко
Ще недавно люди жили абсолютно впевнені в завтрашньому дні, впевнені в надійності влади, силу Конституції.
Але сьогодні люди побачили те, що так боялися – картина приголомшлива і гнітюча.
Президент В. Зеленський і його команда занурюються у вир нечестя і безчестя. Країна втомилася від брехні, непосильних тарифів, податків, війни, смертей, все котиться вниз. Холодна хвиля, заливає країну, руйнує економіку, енергетику, бізнес, банківську систему, медицину, науку, освіту, а влада щоразу голосами біди підливає в цю стихію свіжої отрути. О, як це бридко, чути стогін землі рідної, яку в. Зеленський продав. Навколо безуглівщина, тьмяно, туманно, гетьманцеве і арахамівно.
Президент В. Зеленський людина хвилини, половинчастих рішень і дій, актор-комік на сцені і в житті.
Згадаймо прес-конференції з журналістами. Президент " метал грім і блискавки» надмірно станув, лицемірив, робив паузи, давав надію, був задумливий, мовчазний, а іноді смішно красномовний. Була відсутня тільки дотепність. На цій прес-конференції багато каменів було кинуто в генерал-полковника В. Бурбу, журналіста Ю.Бутусова, вважаю, що жоден з них, для них він вже не страшний.
Для почесного відходу в. Зеленського з посади президента ще є якийсь час. Скільки? Народ хоче розірвати з вами цю завісу туману. Люди хочуть побачити хоч якісь ознаки життя.
Зрозумійте Ви, Володимир Олександрович!
Український народ бажає Вам добра, поки є час. Найрозумнішим вчинком з Вашого боку, було б вчасно попрощатися зі "слугами", єрмаками, подоляками та іншими арахамами, взяти речі і тихо, тихо закрити двері офісу і виїхати разом з відомим олігархом куди очі дивляться. Не борючись за президентське крісло, воювати з опозицією, Петром Порошенком, накликаючи в турборежимі ненависть українського народу.
Давно пора піти у відставку.
Давно, Чи не так?
Пора!
Твоя мовчанка може
Стати ганьбою
Д. Павличко
Український Журналіст Павло Іллюша