Стрибок угору заради реформ. Чи все добре з Арсеном Аваковим?
Богдан Яременко, дипломат
Потрібно бути дуже наївним, романтичним або неадекватним, щоб вірити, що після стрибка вгору можна злетіти.
Характерна для ніжного віку наївність заступника міністра ВС Деєвої ще більша, у своїх дописах в ФБ вона стверджує, що стрибнути вгору необхідно для того, щоб рухався вперед «велосипед реформ» Авакова.
Це не дивно. В молодості, яка не гріх, але і не досягнення теж, прийнято витати в хмарах.
Дивно коли сам міністр Аваков не розуміє, що після стрибка вгору, як правило, приземляєшся на тому самому місці, звідки починав свій недовгий політ.
Аваков стрибнув угору – захистив блогом на УП своє нове кадрове надбання. І приземлився в тому самому місці. Сумнів у доцільності призначення Деєвої змінився сумнівом – а чи все добре з самим Арсеном Аваковим?
Та зрештою і захистив Аваков підопічну, ну, так собі. Промовчав про абсолютно недолугу епістолярну спадщину своєї підопічної, зате висловився на підтримку її фото і по процедурі призначення – там усе легітимно.
Між іншим, хочу відразу зауважити, що мені, як і Авакову, подобаються фото Деєвої (не плутати з симпатією до самого політика Анастасії Деєвої, яку їй доведеться ще заслужити роками політичної активності, якщо у неї таке складеться), і я не вважаю, що наявність чи відсутність цих фото повинні бути предметом обговорення, а тому від початку просто ігнорував цей момент дискусії.
Щоправда, іноземні партнери Авакова і Деєвої по переговорам, які будуть готуватися до зустрічей з українськими делегаціями з МВС, до складу яких входитимуть наші персонажі, можливо, походитимуть з більш консервативного оточення, і матимуть інший погляд на речі. А тому, можливо, не вважатимуть за потрібне спілкуватися з нашими героями.
Ну, а решту більш ліберального світу ми просто порадуємо екзотичними звичками українських посадовців. Демонстрація несмаку, нестриманості, екзотичності і екзальтованості – це ж найкраще, що можна продемонструвати, коли за дуже двозначним і некрасивим висловом Антона Геращенка (хоча, можливо, він і не вкладав у свої слова таке значення), Деєва буде використовувати жіночий шарм, просячи у іноземців про допомогу Україні. Звичайно, ніхто з іноземців, як і я, не признається, що це пов’язано з фотографіями.
Так, це правда, в мережі можна легко знайти фото в стилі ню дружини Саркозі чи Трампа. Як правда і те, що і фотографії ці мають часто більше художнього смаку, а самі пані Саркозі і Трамп ніколи не служили в уряді, а були фотомоделями чи естрадними зірками, де мати такі фото – це частина професії, умови, правила гри.
А ось, наприклад, пані Ангела Меркель і Тереза Мей (яка, теж працювала в МВС) або Даля Грібаускайте таких фото не демонструють, хоча усі є привабливими жінками, і колись також були студентками. Чому це? Тільки не потрібно зараз вигадувати щось про недоступність фотографії. Просто правила гри різняться для політика і молоденької взбаламошеної дівчинки, яка шукає себе, як в професійному плані (від зелених технологій до МВС), так і в плані дослідження власної сексуальності і тіла. Справа також у невідповідності і незрілості.
Але і, правда, Бог з ними, з тими фото.
Тепер про легітимність. Усі процедури дотримані – поспішає запевнити нас Аваков. Правда? При обранні Януковича теж було дотримано усі процедури, що не заважало Авакову спершу ховатися від переслідувань закордоном, а далі підтримувати усунення Януковича від влади у спосіб, не описаний в законодавстві. Дивно, правда?
І чи варто так наполягати на дотриманості процедур, якщо збурена громадська думка? Що це за процедури державні такі, дотримуючись яких можна на рівному місці здійняти таку бурю? Чи настільки вони хороші, чи так вже прискіпливо їх дотримувалися?
Очевидно проблема в тому, що призначення Деєвої є надміру неординарним. Настільки, що практично кожен може побачити в ньому відхід від здорового глузду, певну неадекватність – кожен бачить її по-своєму (хтось у віці, хтось у фото, хтось у безграмотності, хтось у недосвідченості), але за сукупністю погляди багатьох збігаються. Як правда і те, що рацію щонайменше до певної міри мають усі, хто висловили сумнів.
Ну, і, звичайно, абсолютно незрозуміла недальновидність керівника МВС України, який своїми сумнівними кадровими рішеннями допомагає ворожим спецслужбам в рамках якогось там плану «Шатун» збурювати громадську думку і підривати в такий спосіб стабільність?
Аваков переконує нас, що кращої для роботи на ділянці міжнародної допомоги Україні по лінії МВС в системі не знайшли.
Ну, так це присуд менеджерським здібностям Авакова і його команди. Він мініструє два з половиною роки. В міністерстві, окрім його 24-річної колишньої радниці, а нині заступниці, працюють директори департаментів, їх заступники, начальники управлінь, відділів і т. д. Є люди, яким 60, 50, 40, 30… І це значить, що Аваков не створив систему добору, підготовки і виховання кадрів. Не позбувся на рівні керівних кадрів від кадрового баласту (що заважало за 2,5 роки?). Якщо найкращою серед кількох десятків людей, які за посадами і досвідом могли би претендувати на підвищення до рівня заступника міністра, була достатньо випадкова в системі 24-літня людина, то чи можемо ми взагалі довіряти компетентності системи МВС?
І яким чином призначення заступником міністра 24-річної особи, яка півтора роки займалась дуже вузеньким і специфічним напрямком – проектами міжнародної допомоги, а відтак мало що знає про інші напрямки роботи, мотивуватиме тих, хто вирішив присвятити правоохоронній діяльності своє життя, працює без доган десять або більше років? Їх професійні здобутки і життя ставлять під сумнів через слюнтяйські пости захоплення міністром під час поїздки до Японії?
Судити наскільки компетентна Деєва у тих проектах, якими займається, важко. Єдиним джерелом знань для мене може бути її ФБ-сторінка. Так ось, у себе в ФБ Деєва не уміє і не може своїми словами пояснити ні суть, ні актуальність того, чим вона займається. Усі дописи – або безграмотні емоці\, або «копі-пейст» проектних документів.
Кажуть, що не можна накидатися на молодь, потрібно дати їй шанс, підтримати. Договорились навіть, що он, мовляв, Голіков в 14 полком командував, Македонський півсвіту завоював, а Цукерберг ФБ винайшов.
Усе це правда. Але цих людей не призначали «видатними» після співбесіди у міністра внутрішніх справ на засіданні Кабміну. Вони робили себе і свої вчинки самі. І їх вчинки і досягнення, а не посади чи фото в ФБ, робили їх великими.
Не бачу я в Україні боротьби проти «молодого покоління». Ніхто не заперечує подвиг чи жертви 18-20 літніх і трохи старших за них на Майдані і на війні. Ніхто не оскаржує золоті медалі паралімпійців. Ніхто не сумнівається, що перше місце Джамали – це перше місце для усієї країни.
Зрештою, подивіться на Цензорі матеріал про 29-річну дівчину Ольгу Броварець, і знайдіть охочого оскаржити її компетентність, чи її докторство в фізико-математичній науці. Чи може хто захоче пообговорювати її фото, чи засумнівається, що окрім усього іншого, вона ще й чарівна?
Але якщо немає змісту, говоритимуть про форму – молодість, фото і т. д.
Якщо немає руху вперед, стрибатимуть вгору. Щоб рухався велосипед реформ.