Як Україні реагувати на нового президента Молдови?

Може хоч перемога на президентських виборах в Молдові прокремлівського комуніста примусить Україну задуматися про те, чи є в неї зовнішня політика, і що ми від тієї зовнішньої політики хочемо?
Звичайно, ніякої трагедії не станеться. Яким би неотесаним не був товариш Додон, він мав би хоч раз поглянути на карту і знати, що його країна межує лише з двома державами, і ті дві держави швидше знайдуть спільну мову щодо Молдови і її керівника між собою (сподіваюсь), ніж він зі своєю риторикою порозуміється бодай з однією з них.
Вершиною ідіотизму для України буде почати загравати (навіть у формі прийому найближчим часом з візитом в Києві) з молдовським комуністом. Впевнений, що охочі будуть – «нам же потрібно вплинути на його позицію щодо Криму».
Насправді його позиція по Криму нас має обходити менш за все – вона зміниться, бо Молдова просто таки не може дозволити собі погані відносини з Україною. І саме тому не потрібно в разі обрання комуніста Ігоря Додона президентом Молдови поспішати приймати його в Києві або взагалі йти на якийсь діалог на вищому рівні з Кишиневом.

Я би навіть з привітанням з обранням не поспішав до висновків ОБСЄ, РЄ та інших організацій щодо характеру виборчої кампанії. Зрештою, визнання результатів виборів – це теж форма привітання. І часами більш, ніж достатня. Ну це, звичайно, якщо питання власності тих, хто приймає в Києві рішення, знову не стануть більш важливими за інтереси держави.
Не позиція по Криму Додона нас повинна цікавити. Ознакою нормалізації відносин з нашою державою я би вважав не голослівні заяви про те, що визнає чи не визнає молдовський комуніст, обраний президентом на хвилі розчарування корумпованістю «про європейських» політичних сил, а чіткі дії на підтвердження євроінтеграційного вибору Молдови. Саме позиція нового молдовського керівництва щодо інтеграції з ЄС та співробітництва з НАТО має стати для Києва лакмусовим папірцем, який проявить готовність Кишинева до серйозного діалогу з Києвом.
А якщо новий молдовський президент спробує пограти в геополітику, вирішуючи як мають проходити кордони в Європі, це насправді лише розширить поле для зовнішньополітичних маневрів України у відносинах з Молдовою. Елементарно розв’яже руки.
Втім існує хороший шанс, що, попри українців, знайдуться інші, які візьмуть на себе невдячну роботу аргументовано пояснити Додону, що для повторення долі Білорусі і перетворення на васала Москви Молдові бракує двох речей – фінансів Росії та спільного кордону з нею.