До 1999 року навколо Леоніда Кучми склався політичний і економічний консенсус олігархів, - Бондаренко
Чим другий президентський термін Леоніда Кучми відрізнявся від першого? Яку роль в цьому грали українські олігархи, які на той час уже сформувалися?
Характеристику цього п'ятирічного періоду в програмі «Культ особистості» дає історик і політолог Кость Бондаренко.
«Я думаю, сам Кучма прийняв рішення йти на другий термін. Більш того, згодом він прийняв рішення йти й на третій термін. Концепція народилася в його голові, адже апетит приходить під час їжі. На той час сформувалося досить потужне політичне та економічне середовище навколо Кучми - партія влади. Завдяки їй він частково контролював парламентські процеси як мінімум остаточно 1998 року», - розповідає він.
За словами Бондаренка, на той час існував і економічний консенсус: практично всі олігархи, крім Лазаренка, були орієнтовані на Кучму. Вони розуміли, що він забезпечує консенсус олігархів. Період первинного накопичення капіталу закінчувався, і потрібні були люди, які будуть відповідати за ті чи інші «цехи». Інакше прийде новий Лазаренко.
«Країна розглядалася як величезний завод, яким можна керувати в режимі селекторної наради. А далі Кучма зрозумів: ось вона, можливість утримати владу ще на п'ять років. На той час він монополізував вплив на всі сфери в країні, і всі олігархи були лояльні до нього», - зазначає Кость Бондаренко.
Раніше, як повідомляє Politeka, він назвав причину політичного краху Павла Лазаренка.
Також Бондаренко розповів про причини конфлікту між Лазаренком і Тимошенко.