Олександр Палій про шантаж Порошенка та автокефалію УПЦ

Що може вплинути на чинного президента, чи слід брати на віру «плівки Онищенка» та чи отримає українська церква офіційну автокефалію, розповів гість Politeka Online Олександр Палій, кандидат політичних наук.

Про нібито голос Порошенка на плівках Олександра Онищенка

Ця ситуація ніяк не може вплинути на президентство Порошенка та на його можливе майбутнє переобрання. Бо дуже важливе джерело, яке оприлюднює ту чи іншу інформацію. Онищенка наша прокуратура звинувачує в крадіжці 3,6 млрд, великій схемі з розкрадання державних коштів. Він – утікач-корупціонер, який фактично не згодився тут залишитися та відстоювати свою справедливість. Окрім того, відомо, що він постійно контактує з росіянами. Ба більше, втікав через Білорусь та Росію. Під час війни подібні контакти – це вже апріорі компромат, це фактично співпраця з ворогом.

Усе, що він зараз оприлюднює, має невелику ціну. Він утік приблизно півтора року тому. Міг цю інформацію оприлюднити одразу. Він анонсував, але анонсувати можна багато чого. Технологія монтажу та інші працює не дуже швидко. Очевидно, у нього на той час не було матеріалів. Щоб плівки були хоч мінімально достовірними – потрібен час. Треба ж слова підбирати, потім усе разом зв’язувати – це не так і просто. Замість того, щоб оприлюднити все, що у нього було, одразу, він це притримує з якоюсь політичною метою. Людина, яка співпрацює з Росією та є загальновизнаним корупціонером у країні. Це ніяк не може вплинути на Порошенка.

Він до того ж і шантажист, якщо намагався вирішити питання з владою, щоб була змога залишити тут свій бізнес тощо. Напевно, дуже довго ліпили ці плівки, до того ж виборча кампанія триває.

Про інші звинувачення і протидію їм

На Порошенка досі накидали дуже кумедні звинувачення, недотичні до нього. Наприклад, у нас три місяці тому була історія з Мальдівами. Президент, який офіційно є мільярдером, відпочиває на власні гроші, які він декларує. Звинувачення було побудовано на одному іноземному слові “Мальдіви”. Думали, воно якось на електорат вплине. Досі фігурує липецька фабрика, яку офіційно закрили півтора року тому. Був іще севастопольський завод, який окупаційна влада в Криму забрала, націоналізувала. Хтось розповідає, що липецька фабрика працює та платить податки. Це маячня. Також один так званий антикорупціонер знайшов офшори Порошенка. Виявилося, що там у 14 разів менше грошей, ніж річний дохід цього антикорупціонера. Це мізерна сума, яка необхідна була для передачі в траст. Уявіть, журналіст заробляє в 14 разів більше, ніж лежить на рахунках у мільярдера. Ціла компанія журналістів-антикорупціонерів  заробляє, може, у сто разів більше.

Коментувати плівки в АП, звертатися до суду не треба. Такі вкидання інформації і роблять для того, щоб на них реагували. З усіх боків відбувається поливання брудом певного кандидата, щоб він відбивався, а не займався чимось іншим. У президента роботи дуже багато, щоб відволікатися на подібні речі. Сказав, що фейк – і досі, відфутболив цю історію. Ключове питання завжди – хто є джерелом інформації. Якщо джерелом є криштально чистий журналіст-розслідувач, який має дуже чесну кредитну історію, провів ґрунтовне дослідження – це одне. А якщо джерелом є корупціонер, хапуга, який украв у держави мільярди – це інше. Для чого він це говорить? Для чого хапузі розкривати інші схеми? Бо заважають далі красти.

У Генеральної прокуратури стільки справ, що їй немає коли захищати президента від інформаційних атак. Вона має ловити злодіїв та корупціонерів, а не когось захищати. Такого не повинно бути, не за це їй гроші платять.

Про гальмування справи Злочевського

Я десь чув краєм вуха, що він державі якусь суму повернув, тобто офіційно заплатив податків скількісь мільйонів гривень за якусь можливість: чи то за зняття арешту з його рахунків, чи то за можливість приїхати і щось вирішувати. Відкупитися – це в приватну кишеню, а коли офіційно в державний бюджет – це не відкупитися. Якщо чесно, я не знаю всіх деталей цієї історії.

Про надання автокефалії УПЦ

Ця проблема значно ширша за передвиборчу кампанію, це питання незрівнянно масштабніше. Подібні рішення ухвалюються раз на сто чи тисячу років. Дуже сумніваюся, що Константинопольський Патріарх думає, коли ж там в Україні вибори. Порошенко порушував це питання в 2015 році, коли жодних виборів не було, почав його систематично просувати. Із другого боку, будь-який позитив буде плюсом для Порошенка. Але тут може бути успіх, а може все зірватися. Це завдання колосальної ваги. У церкви не вистачає вагомого морального голосу для оздоровлення нашого суспільства.