Норвегія, Віткофф і енергетичне перемир’я: експерт оцінив, чи дасть результат цей раунд переговорів

Про це він розповів у своєму блозі.

Цікаво, зазначає експерт, що після переговорів у Норвегії Віткофф не полетів у США обговорювати пропозиції України та Європи, а відразу направився у росію, це означає, що Білий дім хоче прискорити переговорний процес і наблизити ухвалення рішень, як писали медіа, до грудня. Однак, констатує він, росія йде на ескалацію, нарощує удари по енергетиці, це не свідчить про готовність до припинення вогню.

«Які сценарії можуть бути? Чи прийме путін якісь умови? Є якась ефемерна доля вірогідності, що домовляться про енергетичне перемир'я і, можливо, судноплавство у Чорному морі. Це те, довкола до чого довго товчуться, що довго обговорюється і що на порядку денному. Але для цього потрібна зустріч, де будуть передані списки об'єктів, і щоби стояли підписи американців, європейців. Тобто не просто усні домовленості чи допис Трампа у Truth Social», – пояснює Олександр Мусієнко.

Очевидно, констатує експерт, путін візьме час подумати, буде тягнути до проміжних виборів у Конгрес, говорячи, що налаштований на переговори, зустрічі, певні кроки. За його словами, Україні теж треба ставити за мету пережити у певному сенсі путіна і російські правлячі кола, адже під тиском ухвалюються не найкращі рішення, треба лавірувати і маневрувати.

«Треба вичекати момент, коли дійсно настане та фаза для перемовин, коли ми пройдемо цей етап тиску, зуміємо у ньому протриматись, і тоді може бути вікно. Хтось вірить, що росія накопичує ракети і дрони для того, щоб не бити по Україні і раптом зупинитися? Хтось вірить, що росія готова до ухвалення якихось рішень раніше, ніж навесні, і що у грудні на G20 може бути прорив? Не думаю», – підсумовує Олександр Мусієнко.

Як повідомляла Politeka, Шейтельман пояснив, чим зустріч Трампа, путіна і Сі у Шеньчжені буде відрізнятися від Ялти 1945.

Також Politeka писала про те, що Бортник пояснив, чому Європу накрила хвиля протестів: ультраліві проти ультраправих.