Олена Сотник про адвокатів України та помилку влади

Давос – це старт адженди на наступний рік. Туди з’їжджаються політичні лідери, лідери думок, бізнесу, де обговорюють, що відбуватиметься наступного року, які є виклики та можливості. Там укладають угоди, формують нові союзи тощо. Тобто це майданчик можливостей. Ті, хто не можуть туди потрапити, можуть зайти на сайт Давосу, там майже всі виступи є у відеозаписі. Можна відчути, чим живе світ, не зациклюватися тільки на внутрішніх проблемах України, розуміти глобальні процеси.

Давно маємо в Давосі «Український сніданок». Це сприймається як даність. Однак багато парламентарів із ПАРЕ мріють туди потрапити. Те, що цього разу Україна мала ще й дуже крутий та інноваційний «Український дім», куди приходили люди, щоб познайомитися з новою Україною – це дуже велика заслуга, а не є чимось стандартним.

На «Українському сніданку», крім Петра Порошенка, виступала міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд та перший заступник директора МВФ Девід Ліптон. Присутність високого рівня свідчить про те, що Україна залишається в інтересах міжнародної спільноти. Це недивно, бо Україна – це Європа, але в самому центрі Європи, на жаль, відбуваються військові події. Для всіх це центр нестабільності, всі намагаються на це вплинути.

Неправильно говорити, що всі втомилися від України. Є втома від лідерів, які обіцяють, але не виконують. Україна – доволі велика країна на мапі світу, з великою кількістю населення. Не можна від неї втомитися, бо вона впливає. Перша частина «сніданку» – це адвокація, промоція. Напевно, ключовими двома фразами для мене там стали: «ми будемо вашими адвокатами ззовні, але ви маєте робити домашню роботу всередині», тобто це дуже чіткий посил політичним елітам, та меседж від МВФ щодо їхніх очікувань та умов підтримки України у фінансовій сфері про заснування Антикорупційного суду вже цього року. Це пріоритет. Мають завершитися реформи та початися результати.

Неприємним був виступ президента. Коли ти живеш у цій країні, то все розумієш. Навіть якщо не живеш, а просто спостерігаєш, як Христя Фріланд, яка за походженням українка.

Те, що відбувається на вулицях, не збігається з тим, що говорить президент. Проблема  в тому, що він приїхав на Всесвітній економічний форум, де виступають світові лідери, які впливають на політику в усьому світі. Говорили про дуже банальні речі, жодного слова про майбутнє України, про її роль у світовій економіці, інновації тощо. А нам є про що говорити. Президент, на жаль, не здійснив промоцію своїх людей, які, незважаючи ні на що, залишаються в Україні та намагаються щось створювати. Президент найперше мав говорити про цих людей, свою країну та її роль, а він намагався виправдати свої невдачі.

Це за чисельністю був найбільший «сніданок», понад 300 людей, більшість із яких не українці. Варто пам’ятати, що в політиці, особливо іноземній, доки ти не обіймаєш серйозну посаду, можеш брати участь де завгодно, їздити на різноманітні форуми. Щойно ти стаєш представником держави, вже має діяти вибірковість. Присутність будь-якого міністра на «сніданку» означає підтримку. Якби Канада не підтримувала Україну, там би Фріланд не було. Наявність впливових країн із «Великої сімки» дуже важлива для України.